Деякі науковці турбуються, що штучний інтелект не допоможе перемогти ґендерну нерівність та зробить бідних ще біднішими. Крім того, вони побоюються наслідків, таких же катастрофічних, як після аварії на атомній станції "Фукусіма".
Застосування технологій штучного інтелекту (ШІ) може призвести до зростання бідності, підштовхне фінансову кризу, або стане причиною екологічних проблем чи появи біологічної зброї. З іншого боку, вони ж допоможуть відшукати ліки проти важких хвороб, винайти новітні батареї та відмовитись від викопного палива. Про загрози ШІ, а також про його позитивні сторони, поговорили науковці, політики та активісти на AI for Science Forum у Лондоні. Про висновки та припущення, які там пролунали, розповіли на порталі The Guardian.
Штучний інтелект — які небезпеки та проблеми
Дослідник рака з Колумбійського університету Сіддхартха Мукерджі очікує небезпечних наслідків застосування технологій штучного інтелекту і порівняв їх з подіями на японській ядерній станції "Фукусіма", на якій стався радіоактивний викид після цунамі.
"Я вважаю, що майже неминуче, принаймні за мого життя, буде якась версія Фукусіми штучного інтелекту", — заявив науковець.
Тим часом інші вчені уточнили, чому слід поки що остерігатись ШІ.
По-перше, для людей висновки штучного інтелекту — це "чорні скриньки", оскільки не ясно, яким чином програма отримує той чи інший висновок. Втім, найближчі п'ять років, є сподівання, з цією проблемою впораються і буде зрозумілим "хід думок".
"Я думаю, що за наступні п’ять років ми вийдемо з епохи чорних ящиків, у якій зараз перебуваємо", — зауважив Деміс Хассабіс, виконавчий директор Google DeepMind.
По-друге, робота комп'ютерів, на яких працює ШІ, вимагає величезних обсягів електроенергії. Наприклад, навчання мовної моделі ChatGPT від OpenAI вимагає 10 ГВт-год. — цього б вистачило на рік тисячі будинків в США. З іншого боку, технології можуть зробити відкриття і розв'язати частину проблем, які самі ж породили: наприклад, створити нові чи вдосконалити існуючі батареї, надпровідники, ядерний синтез.
По-третє, використання ШІ не спрямоване не досягнення цілей сталого розвитку (бідність, голод, благополуччя, освіта, ґендерна рівність тощо), натомість зосереджене на нових джерелах енергії, хоч це не головне, наголосила Асмерет Асефо Берхе з Управління науки Міністерства енергетики США.
"Компанії штучного інтелекту, які працюють у цьому просторі, багато інвестують у відновлювані джерела енергії, і, сподіваюся, це пришвидшить відхід від викопного палива. Але чи достатньо цього?" — сказала вона.
Позитивні напрямки застосування ШІ
Втім, на конференції були дослідники, які показали корисні напрямки застосування ШІ:
- програма, яка передбачає структури та взаємодії білків і використовується для розробки ліків — на це підуть місця та тині, а не роки;
- інструмент редагування генів Crispr;
- створення без метанової корови шляхом редагування мікробів у кишківнику тварини.
Зазначимо, видання New Atlas розповіло про різні шляхи, якими починають рухатись ШІ та людина. Як з'ясувалось, донедавна моделі штучного інтелекту навчались на наявній інформації та отримували від науковців зворотний зв'язок. Однак нова модель OpenAI o1 тепер має спеціальний час "на роздуми" і може генерувати висновки без впливу ззовні.
Нагадуємо, восени 2024 року видання Forbes розповіло про топ 10 найперспективніших напрямків розвитку ШІ.