«Той птах, що п’є сльози. Книга 1: Серця наґів» Лі Йондо: яскраве фентезі з азійською душею. Рецензія ITC.ua

Ми вже писали про трилогію азійського фентезі «Начерки сталі» польського письменника Аркадія Саульського. А тепер в нас ще одна фентезійна історія «Той птах, що п’є сльози. Книга 1: Серця наґів» безпосередньо з Азії від південнокорейського автора Лі Йондо. Це серія з чотирьох книг, перший том якої в Україні випустило видавництво BookChef. Тетралогія незвична для українського читача. Її можна назвати трохи епічною, бойовою та сатиричною, а деякі називають ці книги міфологічно-філософськими. Усі деталі, як завжди, в рецензії нижче.

«Той птах, що п’є сльози. Книга 1: Серця наґів» / Nhagas Who Extract Their Hearts

Автор Лі Йондо
Перекладачка Юлія Ковальчук
Видавництво BookChef
Мова Українська
Кількість сторінок 544
Обкладинка Тверда
Рік видання 2024
Розмір 128×200 мм
Сайт bookchef.ua

Людина на ім’я Кейґан Дракар, що має легендарний подвійний меч, повинна зустрітися з леконом Тінаханом та доккебі Біхьоном Шраблєм. Лекон — представник великих істот з головою півня, доккебі — один з народу, що вміє створювати магічний вогонь. А ще Біхьон має летучого жука. Усім їм довірено велику місію порятунку всесвіту, але для цього потрібен четвертий — представник змієподібного народу наґів, що захопили пів світу і живуть в теплому та величному лісі Кіборен. На шляху героїв пригоди, небезпека, епічні та незвичні перешкоди, а ще конфлікти між собою.

Якщо ви втомилися від гобітів, ельфів, орків та гномів, а ще від фентезійних світів тільки з людьми та драконами (дракони тут є, але азійські), саме час звернути увагу на роман «Той птах, що п’є сльози. Книга 1: Серця наґів» та серію загалом, яку поступово видаватиме BookChef.

По-перше, тут немає звичних нам фентезійних рас, бо книги побудовані на азійській міфології з додаванням філософських мотивів. По-друге, це, напевно, унікальне для ринку України фентезі від корейського автора. Окремо відзначу, що Лі Йондо з Південної Кореї, а не з КНДР. По-третє, тут вибудований настільки дивний, принаймні для європейського читача, світ, що він затягує буквально з перших абзаців.

Як бачимо із зачину книги, тут в нас щось типу епічного фентезі про порятунок світу, де група різних героїв, раси яких часто не тільки не спілкуються, а й люто ворогують, повинна об’єднатися, щоб врятувати світ. Вже це в сьогоднішніх реаліях видається казковим, бо буквально на очах українців народи об’єднуються не для порятунку світу, а для ще сильнішого знищення нашої країни та людей.

Та й сам глобальний задум цієї історії здається сильно заяложеним іншими відомими творами класичного фентезі, то навіщо ж читати те саме, тільки з азійськими мотивами? Насправді маємо цілком слушне питання, яке промайнуло і в моїй голові. А реальність така, що при схожому задумі ця книга дуже сильно відрізняється від усього того, що я коли-небудь читав.

Це ж стосується мотивів та діалогів персонажів, їх дій та рішень. Східна культура також впливає на саму побудову епічної пригоди з порятунку світу. Кожен крок героїв тут інший, їм трапляються взагалі інші події, вони інакше їх вирішують, не так реагують, як звик європейський читач, та й сам перебіг пригод теж дивує.

Під час читання я намагався придумати якесь зрозуміле для загалу порівняння книги «Той птах, що п’є сльози. Книга 1: Серця наґів» з чимось більш знайомим для наших людей. Ала думку спало лише одне — уявіть собі аніме Хаяо Міядзакі, тільки в текстовому варіанті. От приблизно щось таке химерно-казкове, загадково-філософське, чуттєве, смішне, недолуге та дивакувате водночас вас чекатиме й тут.

Якщо ж порівнювати з книгами, то матріархат та протистояння великих сімей наґів дуже нагадав мені трилогію «Темний ельф» про Дзірта (Дріззта) До Урдена авторства американського письменника Роберта Сальваторе. Там теж було матріархальне суспільство, жорстокі протистояння сімей тощо. Але схожість тут саме в цьому і не більше.

Я чув та читав багато дуже схвальних відгуків, та й загалом ця серія в Лі Йондо вважається найкрутішою. І це при тому, що по іншій його книзі «Дракон Раджа» (продана мільйонними тиражами) створено шість (!) ігор, включно з MMORPG Dragon Raga Online. Напевно, й цю тетралогію автора, чекає схожа доля. Компанія Krafton (PUBG, The Callisto Protocol) вже купила права на створення відеоігор, екранізації та графічних романів.

Видання «Той птах, що п’є сльози. Книга 1: Серця наґів» має стильний та незвично-азійський вигляд та такі ж ілюстрації. А головне — по обкладинці зрозуміло, що це фентезі. Також вона однозначно привертає увагу своїм дизайном, використаними кольорами та шрифтом. Окрема подяка за наявне лясе, з яким особисто мені завжди простіше читати книги. Також маємо приємний на дотик жовтавий папір та зручний для читання шрифт середнього розміру.