«Добрий ранок!» чи «Доброго ранку!»? Ось у чому питання

Усіх навчають, що правильно вітатися «Добрий день!» і «Добрий вечір!», але чомусь «Доброго ранку!».

Форма в родовому відмінку стала нормативною у ХХ столітті. Це можна простежити по словниках. Цікаво й те, що форми «Добрий ранок!» теж колись не було. Селяни віталися тільки «Добридень!» і «Добривечір!».

У словнику Грінченка (1909) є тільки «добри‌вечір», «добри‌день» і «добри‌досвіток» (привітання на світанку).

У російсько-українському академічному словнику Кримського і Єфремова (1924–1933) є «добри‌день», «добривечір», «добраніч», «на добраніч», а «доброго ранку» подано з приміткою «тільки в інтелігентів». («Доброго дня!» і «Доброго вечора!» теж придумали інтелігенти, але в незалежній Україні.)

Ну а «Добрий ранок!», яке зараз вважають помилковим, фіксується в російсько-українському фразеологічному словнику 1927 р. В. Підмогильного і Є. Плужника: «Доброе утро!» там перекладається тільки як «Добрий ранок!», а «Доброго ранку!» немає.

У російсько-українському словнику сталих виразів 1959 р. І. Вирган, М. Пилинської подаються обидві форми: «Доброго ранку!; добрий ранок!».

На форму «Добрий ранок!» натрапляємо і у творах класиків:

• Добрий ранок, – відповіла вона на моє незграбне привітання, не підносячи голови. (У. Самчук)
• Добрий ранок, тітко Ганно! – біля перелазу з'являється попова наймичка Мар'яна, її високі здивовані брови, і красиві вінчики вій, і ранково сині очі, i вогкі, напіврозкриті уста чаять у собі стільки молодечого завзяття і радості, що й мені, соньку, стає веселіше. (М. Стельмах)
• Добрий ранок, – сказав я. – Бачу, що сьогодні я вас гризти не стану, бо, сподіваюся, буде ні за що. (М. Вінграновський)
• ▪️Добрий ранок, братчики! – привіталися подорожні, стягуючи з голів вкриті інеєм шапки. (В. Малик)

Отже, твердження, що форма «Добрий ранок!» помилкова, не має під собою ґрунту. Вона, ймовірно, виникла ще раніше, ніж «Доброго ранку!» (словник Плужника і Підмогильного 1927 року).

Підсумую:

• вітальну формулу «Добрий ранок!» можна сміливо вживати за аналогією до таких самих у називному відмінку («Добрий день!» та «Добрий вечір!»);
• усі три вітальні формули в родовому відмінку («Доброго ранку!», «Доброго дня!» та «Доброго вечора!») утворені без потреби.

І не треба писати, що «Добрий ранок / день / вечір» – це констатація факту. Усі привітання є одночасно й побажаннями: «Добрий ранок!» – «На добрий ранок!» (як «Добраніч!» скорочене від «На добраніч!»).