Блогер розповів, чому ВПО повертаються на окуповані території
Блогер розповів, чому ВПО повертаються на окуповані території

Блогер розповів, чому ВПО повертаються на окуповані території

Інформація, що 150 тис ВПО повернулися на окуповані території цілком реальна. Ну а чого ви хотіли, якщо наша велика держава замість робочих місць і житла пропонує мовного патруля і дві тонни обіцянок, поки самі знаєте хто краде бабло на плитці, "укриттях", дронах і взагалі всьому, що можна вкрасти, то чи варто дивуватися, що люди через Європу і з Європи повертаються туди, де мають житло і соціальні виплати. В цьому плані, та частина населення яка погано адаптується, опиняється перед вибором помирати з голоду або повертатися додому, де є житло і щедріший пайок від Путіна. І люди, особливо пенсіонери, погоджуються.

Про це пише у себе в телеграм журналіст та блогер Юрій Романенко.

"Різниця між Росією та Україною полягає в тому, що для Росії людина теж є сміттям, але вона і за сміття готова щедро платити. Тому що для неї сміття - це будівельний матеріал з якого будується імперія. Україна нічого не будує, крім мовної бульбашки, яка є для квазіеліти дешевим ерзац-замінником ідеології та держави взагалі.

Формула Росії звучить - імперія і щедрі гробові. Росія раціонально утилізує маргінальні соціальні групи заради збереження імперії. Надаючи за допомогою імперського пафосу раціональну осмисленість забою. В Росії такі ж злодії, навіть масштабніші, але вони вірять в імперію, цю віру поділяють маси з яких обирають найбільш непотрібних і маргіналізованих і шлють на забій.

Формула України звучить - "мова і вірте, що потім щось буде". Щось на кшталт "буде ЄС, буде НАТО, і колись у вас буде краще життя". Однак, усі давно зрозуміли, що за цією формулою нема нічого", - пише блогер.

"Маючи навіть величезну ресурсну базу Заходу, вона виявилася настільки жадібною, що навіть чужий ресурс не змогла використати таким чином, щоб нижчі соціальні групи отримали хоч щось. Зовсім не дивно, що формула "ти помри сьогодні, поки ми заробляємо на хату в Монако-Дубаї" не працює від слова зовсім", додає Романенко.

"В цьому суть фінальної кризи Другої республіки. Всі розуміють, що є одна обгортка на якій залишився напис "мова", сумний портрет Тараса Григоровича, а всередині коричнева смердюча субстанція з компонентів ТЦК, МСЕК, тупості, безвідповідальності та зневаги до людського життя", - резюмує блогер.

Джерело матеріала
loader