Євросоюз під час повномасштабної війни збільшив підтримку освітніх та молодіжних проєктів в Україні, а саме запроваджено безкоштовні можливості розвитку для вихователів дошкільної освіти, вчителів, викладачів та майбутніх педагогів, які зараз є студентами педагогічних вишів.
Від друку підручників до нових методик викладання англійської - такий розбіг програм, який провадить ЄС в Україні. Це, фактично, запорука й реальний інструмент для освіти протягом життя.
Програми ЄС працюють за принципом “знизу - вгору”. Це означає, що програми ініціюються організаціями у сфері освіти, молоді та спорту.
“Європейська Комісія у відповіді на запити України надала більше можливостей. Ми відкрили практично 40 конкурсів для участі українських організацій, що працюють у сфері освіти, молоді та спорту. У вищій освіті існує найбільше проєктів - понад тисячя за різними напрямками, що дає можливість вивчати досвід європейських колег у різних сферах, підвищувати кваліфікацію своїх працівників, залучати студентів і учнів до навчальних проєктів, тренінгів. Проєкти також фінансуються й іншими структурами. Якщо це модернізація освітніх програм, залучаються і роботодавці. Розроблені сучасні технології дозволять у майбутньому працевлаштуванню студентів”, - розповіла Світлана Шитікова, координатор національного офісу Еразмус+ в Україні (програма міжнародної співпраці Європейського Союзу з іншими країнами світу у сфері освіти, молоді та спорту).
1,5 мільйона підручників цьогоріч були надруковані за кошти ЄС у країнах Європи. Частину підручників особисто передала до одного зі столичних ліцеїв пані посол ЄС Катерина Матернова. “Освіта посідає особливе місце в підтримці Євросоюзу. Ця галузь дуже постраждала від початку повномасштабного вторгнення. Наразі ми надали більше 200 мільйонів євро саме на освіту. Це різний діапазон підтримки: і сотня шкільних автобусів, і програма шкільного харчування, яку ми зараз започатковуємо, і передача шкільних підручників із мистецтвознавства та інформатики, які були надруковані за сприяння Єврокомісії”, - заявила Матернова.
За словами Світлани Шитікової, на відповідний запит Міністерства освіти та науки України було профінансовано друк підручників із включенням інформації Еразмус+, що мотивує учнів брати активніше участь в програмах, тренінгах, поїздках до таборів. Від 13 років можна активно залучатися до програм. Українські студенти беруть участь в обмінах і навчаються у закладах вищої освіти в Європі. Це також мотивує їх до вивчення іноземної мови.
“Українська освіта на вірному шляху, адже можна швидше рухатися завдяки програмі ЄС Еразмус+, в тому числі, запроваджуючи методики для спеціалістів. Перша така методика - “КЛІЛ”, предметно-інтегрована у навчання Multied. Це не нова методика, але популярна в Україні. Її суть в тому, що можна інтегрувати начальний процес із вивчення іноземної мови з іншим навчальним предметом. Наприклад, викладач-предметник може викладати біологію іноземною мовою. Або ж це може робити викладач іноземної мови. Або вони кооперуються і роблять це разом. Ця методика активно використовуються, оскільки учні використовують іноземну у вирішенні практичних задач. Крім того, ми впроваджуємо цифрові інструменти та технології у викладання мов. Це не тренд, а вимога часу. Наші школярі, студенти виросли у світі цифрових технологій, тому саме такі інструменти їм зрозуміліші”, - зазначила Наталія Олійник, доцент кафедри ділової іноземної мови та перекладу Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.
Координаторка національного офісу Еразмус в Україні Світлана Шитікова додала, що важливою є і компонента інстраструктури у вишах. Як приклад, вона навела проведення тренінгів з медичної допомоги за участі спеціалістів і забезпечення симуляційним обладнанням, зокрема, Академії внутрішніх справ України, завдяки якому студенти краще вивчають навички.
Шитікова також розповіла, що на етапі проектування ідеї для подачі на конкурс є додактова опція щодо залучення навчальних закладаів, що перевелись із окупованих території України. Такий статус дає додаткові бали під час відбору заявок фінансування Єврокомісією. Завдяки програмам, що працювали раніше, заклади закповували обладнання, створювати іноваційні лабораторії. У межах Еразмус+ релоковані навчальні заклади також отримували суттєву допомогу із відновлення своєї роботи. Представники таких вишів здобували практичні знання і за кордоном.
Дізнатися більше про підтримку Європейським Союзом сфери освіти та української молоді Ви можете за посиланням https://eu4ukraine.eu/
Публікація підготовлена за підтримки Європейського Союзу в межах комунікаційної кампанії «Разом навчаємося і зростаємо». Її зміст є виключною відповідальністю автора і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
#РазомНавчаємося #РазомЗростаємо