«Згортаю кран і біжу з висоти 40 метрів до укриття": кранівниця ТЕС розповіла про свою роботу

Світлана вже 34 роки працює кранівницею на Бурштинській ТЕС, що в Івано-Франківській області, піднімаючи важкі вантажі на велику висоту.

Цю історію розповіли на офіційній сторінці теплоелектростанції у Facebook.

Професію кранівниці Світлана обрала після закінчення школи, здобувши освіту в Івано-Франківському училищі. Вона пішла по стопах матері, яка працювала на паливоподачі на Бурштинській ТЕС.

«Мама тут працювала, а я завжди любила висоту — лазила по горах та деревах. Саме тому ця робота стала для мене цікавою», — згадує Світлана.

З 1990 року вона працює на станції. Спочатку було страшно, коли кабіна крана височіла над турбінами та котлами, а сама висота створювала додаткове напруження.

«Коли дивишся вниз і бачиш колегу, який дає сигнали, треба було зрозуміти його наміри і діяти обережно», — згадує вона.

Завдяки досвіду викладачів Світлана освоїла всі тонкощі професії.

«Це морально важка робота, адже потрібно постійно бути зосередженою та уважною. Хоча кранівниця — це традиційно чоловіча професія, я ніколи не відчувала дискримінації, бо мене поважають за професіоналізм і відданість справі», — додає Світлана.

Одним із найбільш запам'ятованих моментів в її кар'єрі став підйом барабана котла вагою 100 тонн. Вперше в Україні вона підняла таке обладнання без розрізання на частини, що вимагало високої точності та злагодженості від усієї команди.

З початком повномасштабного вторгнення робота кранівниці стала небезпечнішою. Під час повітряних тривог Світлані доводиться швидко спускатися в укриття.

«Іноді потрібно згортати кран, якщо він не застроплений до вантажу, і бігти з висоти 40 метрів до укриття. Це займає час, але такі вже реалії», — розповідає вона.

Поза роботою Світлана любить в'язати та гуляти в лісі, що дозволяє їй відновлювати сили після напруженого робочого дня.

Читайте також: