Вирішальні 7 тижнів для України, на кону – доля поколінь: Politicо про найнебезпечнішу фазу війни

Міністр закордонних справ Норвегії прогнозує, що наступні тижні війни можуть стати критичними, оскільки умови потенційного перемир’я можуть визначати життя людей в Україні на наступні покоління.

Для значущих боїв на фронті в Україні, можливо, залишилося лише сім тижнів. Тому кожна зі сторін "зціпивши зуби"  докладає максимум зусиль, щоб саме її дії стали останнім великим поштовхом у війні.

Про це йдеться у статті американського видання Politico.

Вирішальні сім тижнів

Видання нагадує, що Дональд Трамп пообіцяв припинити війну протягом доби після вступу на посаду. Він призначив колишнього помічника з питань національної безпеки та генерал-лейтенанта у відставці Кіта Келлога спеціальним представником у справах Росії та України з мандатом на переговори про перемир’я.

З огляду на це, РФ посилила наступ, щоб захопити якнайбільше території та отримати тактичну перевагу. Таким чином Кремль прагне посилити свій вплив, перш ніж почнуться переговори.

"Скоро з’явиться пропозиція, яка змінить правила гри у вигляді Дональда Трампа", – сказав Джеймс Ніксі, керівник програми "Росія-Євразія" мозкового центру Chatham House у Лондоні.

Це робить наступні два місяці до інавгурації президента потенційно небезпечним моментом, оскільки на кону стоїть дуже багато для обох сторін.

"Усі припускають, що мають відбутися переговори, і українці, і росіяни хочуть бути в найкращому для них становищі. Оскільки обидві сторони докладають більше зусиль, ризик прорахунку стає гострішим", – каже високопоставлений західний чиновник на умовах анонімності.

Докази ескалації всюди – особливо в словах і вчинках, які надходять із Москви. Останніми тижнями Росія розгорнула тисячі військових із Північної Кореї, випустила новий тип ракети по Україні та навіть послабила запобіжник щодо використання своєї ядерної зброї.

У Кремлі також заявили, що американська протиракетна база в Польщі буде "пріоритетною ціллю для потенційної нейтралізації".

Російські війська посилили інтенсивність наступу на сході України цього місяця. За даними Інституту вивчення війни (ISW), вони зайняли 574 квадратних кілометри території з 1 листопада, що є найвищим показником, ніж раніше цього року чи 2023 року.

"Київ і Москва мають різні причини бажати швидкого завершення війни. Вони обоє борються з часом не лише через Трампа, а й тому, що в обох є системні проблеми", – пояснив згаданий вще Джеймс Ніксі.

За його словами, Україні не вистачає особового складу, і, схоже, вона "на шляху до програшу у цій війні". Росія знайшла допомогу з боку КНДР та Китаю, але має інші серйозні проблеми – тиск на її економіку, послаблення рубля та відмову Путіна проводити мобілізацію.

На полі бою офіційні особи НАТО вважають, що Росія завойовує позиції, але дорогою ціною, втрачаючи, можливо, 1500 військових на день. Україна тримається, хоч і важко.

"Це непросто, але це ще не кінець. Це не програна справа", – сказав адмірал Роб Бауер, голова військового комітету НАТО.

Міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде прогнозує, що наступні тижні війни можуть стати критичними, оскільки умови потенційного перемир’я можуть визначати життя людей в Україні на наступні покоління.

Союзники України в очікування приходу Трампа до влади

З наближенням другого терміну Трампа європейські союзники України вирішили підстрахуватися. На додаток до дозволу Києву запускати ракети великої дальності по Росії, західні офіційні особи зустрілися останніми днями, щоб обговорити, як досягти найкращого результату, якщо Трамп змусить якісь переговори в січні.

За інформацією видання, Лондон і Париж обговорювали потенційне відправлення своїх військ до України у рамках мирної ініціативи.

Вибір Трампом свого посланника також є визначальним. У квітні 80-річний Келлог став співавтором стратегічного документа, в якому закликав продовжувати озброювати Україну, але лише за умови, що Київ погодиться брати участь у мирних переговорах з Росією. За його словами, США повинні запропонувати відкласти членство України в НАТО на тривалий період в обмін на всеосяжну мирну угоду з гарантіями безпеки.

Путін не зацікавлений у переговорах

Однак у розмовах про переговори Politico називає одну важливу проблему. "Мало доказів того, що Путін справді хоче вести переговори по-справжньому. Він може бути терплячим там, де це в його власних інтересах", – каже один з співбесідників видання.

Міністр закордонних справ Канади Мелані Жолі попереджає, що ризик переговорів з Путіним полягатиме в тому, що він перегрупується та знову вторгнеться в Україну.

Напад Путіна не обмежується безпосередньою зоною конфлікту. Західні офіційні особи звинувачують Кремль у закладанні посилок із бомбами в літаки , спробах цілеспрямованих вбивств і здійсненні атак на критичну інфраструктуру, таку як залізничні лінії, підводні кабелі та електромережі.

На думку Ніксі з Chatham House, Путін жадає розширення війни.

"Він справді вірить, що перебуває у стані війни з глобальним Заходом, і він знайшов новий спосіб впоратися, звернувшись до того, що він називає "глобальною більшістю", і об’єднавши зусилля з нею. Путін справді хоче привести заснований на правилах міжнародний порядок, пошарпаний і недосконалий, який він є, до руйнування", – підсумував експерт.