Мости у Києві можуть впасти у будь-який момент: що потрібно робити і чи врятує ситуацію Подільський міст
Мости у Києві можуть впасти у будь-який момент: що потрібно робити і чи врятує ситуацію Подільський міст

Мости у Києві можуть впасти у будь-який момент: що потрібно робити і чи врятує ситуацію Подільський міст

Експерт детально розповів про ситуацію з переправами у столиці.

Ситуація з мостами уКиєві стає дедалі критичнішою. Експерти кажуть, що дві найстаріші київські переправи – міст Патона та Метро можуть впасти у будь-який момент, бо вже давно вичерпали свій ресурс з експлуатації.

Саме тому на мосту Метро цієї осені розпочато підготовчі роботи з його підсилення та майбутнього ремонту, а ось про долю мосту Патона нічого невідомо.

Скільки ще можуть простояти київські аварійні мости в очікуванні на ремонт, як саме їх потрібно ремонтувати та як варто змінювати транспортну ситуацію у місті ТСН.ua розповів Дмитро Беспалов, експерт з транспортного планування.

Стани мостів – від нового до непрацездатного

– Найстаріші та аварійні мости Києва – міст Патона, Метро та Північний. Скільки вони ще зможуть витримувати постійні навантаження без ремонту?

– Справа в тому, що немає такого офіційного визначення як "аварійний". В усіх будівельних нормах та документах є п’ять різних станів цих споруд. Перший стан – "нова споруда", яку тільки збудували. Як приклад це – Подільський мостовий перехід.

А є п’ятий стан, він називається "непрацездатний", четвертий стан – "обмежено працездатний". Такий статус останнім часом мав Північний міст.

А ось мости Метро та Патона знаходяться у п’ятому стані – "непрацездатному". Як на мене, це звучить ще більш загрозливіше, ніж аварійний, бо це визначення дає якусь надію, мовляв, від мосту, щось відпало, але нічого страшного, бо ж він офіційно ще в третьому або у четвертому стані. А от слово "непрацездатний" – звучить дуже загрозливо.

Споруду з таким технічним станом потрібно ретельно досліджувати та кожного року проводити його інструментальні обстеження. У даному випадку, в тому числі із залученням водолазів для обстеження опор обох мостів. Треба дуже пильно спостерігати за такими об’єктами, як мости Метро та Патона. І якщо вони експлуатуються, то це має бути лише обмежена експлуатація під постійним наглядом.

Для цього потрібен певний штат працівників зі спеціальним обладнанням. І звісно, що так не може тривати вічно, мости потрібно якнайшвидше закривати та ставити на ремонт. А у випадку з мостами Метро та Патона – на реставрацію, бо вони мають статус пам’яток архітектури.

Можуть впасти у будь-який момент

– Скільки ці два мости ще зможуть простояти у Києві без ремонту?

– Відповідь на це питання вам ніхто не дасть. Поясню чому. Я читав звіт про останнє обстеження мосту Патона, здається за 2021 рік. У ньому написано, що корозія на деяких елементах мосту, перевищує 50%, а по окремих елементах до 80%.

Тобто корозія вже знищила певні конструктивні складові мосту. І це лише візуальне обстеження, а що відбувається всередині, ніхто не бачить. Таких досліджень, щоб не руйнувати конструкцію, просто не існує. Хіба що просвічувати конструкції рентгеном, але у світі такого зазвичай не роблять, хоч і там мости падають.

Свіжий приклад – падіння великої частини мосту у Дрездені у вересні цього року. Він підтверджує версію, що міст може поверхнево виглядати дуже добре, але все рівно може впасти. До речі, німці дуже ретельно за ним доглядали, але всередині мосту відбувалися процеси, які знищили несну здатність мосту і він обвалився.

Я припускаю, що наші мости всередині, у такому ж жахливому стані, як і ззовні. Тому міст Патона або Метро можуть впасти навіть у цей момент, коли ми з вами розмовляємо, або ж це може статись скажімо за п’ять років. Все залежить від процесів всередині конструкцій. Передбачити це неможливо.

Залишковий ресурс і чому не здивуються інженери

– Востаннє міст Патона обстежували у 2020 році. Вже тоді зазначалося, що його "залишковий ресурс вичерпано", як і мосту Метро. Що взагалі може статися зі спорудою після такого вердикту?

– Вона може зруйнуватися. І якщо це станеться, то жоден інженер цьому не здивується, тому що у документах після обстеження написано: "залишковий ресурс вичерпано". Тут як з автомобілем, коли його шини вже лисі. Їхати ще можна, але ніхто не гарантує, що у машини будуть ті ж властивості, як і раніше, і вона сама себе не знищить.

З мостами Метро та Патона та ж історія. Тут все просто: інженери попередили управлінців та менеджерів, і зняли з себе відповідальність. Тобто, якщо міст впаде, і почнуть розбиратися – хто у цьому винен, то інженери скажуть: "ми вас попередили, що міст має 5 стан – непрацездатний, "залишковий ресурс вичерпано".

До речі, я знаю, що скажуть менеджери від міста: ми дуже хотіли відремонтувати міст Патона, і відремонтували б його давно, але держава забрала у нас функції замовника по цьому об’єкту.

Що має зробити місто з мостом Патона

– І це дійсно так, міст Патона знаходиться у Києві, але функція замовника передана Службі автомобільних доріг в Київській області. Остання мовчить щодо долі мосту. Як можна вирішити цю проблему?

– Є універсальне правило: коли не знаєш, що робити, то, треба діяти по закону. Столична влада могла б найняти повторну технічну експертизу мосту Патона, бо він залишається на балансі громади Києва і ним користуються тисячі кияни, які щоденно на ньому ризикують своїм життям.

Так, у міста відібрали функцію замовника реставрації мосту, але ж за спорудою продовжують наглядати фахівці КП "Київавтошляхміст".

Тому варто найняти фахових інженерів та замовити повторну експертизу. А вже після цього зробити так, як рекомендуватимуть фахівці. Ще краще одразу вийти на міжнародних партнерів, вони можуть допомогти з коштами для обстеження або ж надати своїх фахівців, які зроблять об’єктивний висновок.

Гадаю, що висновок експертів буде про те, що міст Патона потрібно закрити і не пускати на нього людей. А це вже буде певним поштовхом для подальших кроків з його реконструкції.

На мосту вже декілька років діють певні обмеженні по вазі та обмежено руху транспорту на його крайніх смугах. І до цього всі звикли за останні кілька років. Тому я не здивуюсь, якщо після технічної експертизи, буде повністю заборонено рух автотранспорту, окрім екстрених служб.

Місто має рухатися саме по цьому шляху, а не чекати, що міст Патона розвалиться. Безпека киян має бути на першому місці. Якщо влада буде активною у цьому напрямку, то, гадаю, і функцію замовника проєктної документації їй повернуть.

Якщо нічого не робити роками, то вердикт експертів може бути ще жорсткіший – заборонити рух автотранспорту по мосту Патона, а дозволити лише прохід пішоходів та проїзд велосипедистів, і то обмежений.

Чи виникне колапс після закриття мосту Патона

– Такий вердикт може спровокувати у місті транспортний колапс? Адже мостом Патона користуються тисячі людей.

– Транспортний колапс на практиці дуже малоймовірний. Цього стану в транспортній системі вкрай важко досягти. Це більше красивий лозунг, який використовують люди, які до кінця не розуміють його значення.

Звісно, що закриття руху транспорту по мосту Патона погіршить транспортну доступність для мешканців лівобережжя.

Якщо зараз добова поїздка автівкою з лівого берега на правий берег може перевищувати 60 хвилин, то, відповідно, закриття одного або двох мостів у Києві, збільшить час поїздки до півтори години.

Щоб вчасно дістатися на правий берег багатьом людям доведеться вставати не о 6, а о 5 годині ранку. Міській владі потрібно буде думати, які маршрути громадського транспорту варто підсилювати рухомим складом.

Також виникне потреба у коригуванні інтервалів руху поїздів метрополітену, якщо він працюватиме на мосту Метро, який теж планують ремонтувати. Тобто треба думати, як забезпечити транспортну доступність для людей та екстрених служб.

Чому потрібно закрити два мости?

– Яким може бути вихід з цієї критичної ситуації з мостами?

– Чіткої відповіді на це питання у мене немає. Бо фізично немає рекомендацій, у ситуації, коли з 5 автомобільних мостів у мегаполісі, два виходять з ладу. Тут варто шукати нестандартне рішення.

Мости – це про переміщення людей. Маємо усвідомити, що мостами їздять не транспортні засоби, а, по-перше, люди. Тому у випадку виходу з експлуатації одного чи двох мостів у Києві, владі потрібно забезпечити можливість для тієї ж кількості людей, яка ними користувалась, перетинати Дніпро, щоб нікому з містян через це не довелося звільнятися з роботи чи помирати.

Для цього є єдиний спосіб – громадський транспорт, який дозволяє переміщувати велику кількість людей. Іншої альтернативи немає. Тому, можливо, закривши на капремонт один міст у Києві, нам буде потрібно закрити для проїзду приватних автомобілів ще один. Але по ньому пустити потужні маршрути громадського транспорту, який би перевозив велику кількість пасажирів.

При цьому має сходитись баланс, тобто якщо до закриття мосту, скажімо, пів мільйона людей мали змогу за добу перетинати Дніпро, то потрібно зробити так, щоб ця ж кількість людей користувалася громадським транспортом.

За такої моделі транспортна доступність не погіршується, змінюється лише режим мобільності, тобто люди з індивідуального авто пересідають на громадський транспорт. Звісно, що для цього треба мати достатню кількість тролейбусів, автобусів та трамваїв, щоб все це організувати.

Чи стане порятунком для міста Подільський міст

– На думку експертів, після відкриття руху легкового  транспорту Подільським мостом, можна буде розпочати ремонт мостів Патона та Метро. Чи погоджуєтесь ви з такою тезою?

– Звісно, що відкриття нового мосту дало б місту змогу закрити на ремонт мости Патона та Метро, зберігаючи при цьому потрібний зв'язок та транспортну доступність між берегами Дніпра. Але цього може не статися у повній мірі, тому що пропускна здатність підходів до нового Подільського мосту, може виявитися дуже низькою.

Так, Подільський міст – потужний. На ньому є шість смуг для автотранспорту. Враховуючи їх ширину, можна сказати, що їх там вісім. Одна смуга здатна в одному напрямку пропускати під 2 тисячі автівок на годину. Тобто міст в одну сторону за годину зможе пропускати 6-8 тисяч авто.

Але проблема в тому, що міст вводять у експлуатацію частинами і на його з’їздах та виїздах виникатиме чимало заторів. Через це пропускна здатність з’їздів після відкриття Подільського мосту, як на правому, так і на лівому берегах, не буде відповідати пропускній здатності самого мосту.

Стрільба з пушки по горобцях

– Рух транспорту мають відкрити на Подільському мосту вже 1 грудня. Як зазначають у КМДА, на міст поки не будуть пускати вантажівки. Чи виникнуть корки на під’їздах до мосту і чим це небезпечно?

– На цих ділянках, в залежності від ситуацій, пропускна здатність може падати в 10 разів для однієї смуги. Тобто на мосту одна смуга зможе пропускати 2 тисячі автомобілів, а на з’їзді лівого чи правого берега, через конфлікти, радіус та затори, лише 200 авто, тобто у десять разів менше.

І може статися, що весь потужний міст з його широкими смугами, буде обслуговувати лише сотні автомобілів на годину, а не тисячі.

Якщо так станеться, то це величезне марнотратство. Щось на кшталт побудувати величезний підземний колектор, а потім садовим шлангом підводити до нього воду. Або простіше кажучи, стріляти з пушки по горобцях. Як буде насправді, побачимо після відкриття мосту.

Раніше ТСН.ua розповідав, що ще один міст у Києві ржавіє і тріщить по швах: що кажуть у мерії і чи допоможе капремонт.

Джерело матеріала
loader