Рекорд за тривалістю воєнного стану: що відбувається в Південній Кореї та хто за цим стоїть
Рекорд за тривалістю воєнного стану: що відбувається в Південній Кореї та хто за цим стоїть

Рекорд за тривалістю воєнного стану: що відбувається в Південній Кореї та хто за цим стоїть

Лідер Південної Кореї Юн Сок Йоль на кілька годин нагадав, який вигляд має диктатура. Не порадившись із парламентом, він несподівано ввів воєнний стан: армійські підрозділи швидко перекрили вулиці Сеула. Фокус розібрався, що підштовхнуло президента реалізувати таку ризиковану ідею, чому вона провалилася і що чекає на країну.

Президент Південної Кореї Юн Сок Йоль 3 грудня здивував усю країну. Несподівано він запровадив воєнний стан, виправдавши рішення тим, що опозиційна йому Демократична партія "Тобуро" нібито "сіє хаос у країні і діє в інтересах КНДР". Багато західних оглядачів побачили в цьому вчинку відгомони військових диктатур тоталітарних режимів.

Востаннє подібні події в країні відбувалися понад 40 років тому, коли нею керували авторитарні лідери та генерали. Воєнний стан у Південній Кореї запроваджувався 1979 року після вбивства диктатора Пак Чон Хі. Тоді спецпідрозділи жорстоко розправлялися з демократичними активістами, студентами з міста Кванджу, убивши майже 200 осіб.

Увечері 3 грудня військові знову отримали повноту влади: було заборонено всю політичну діяльність, роботу парламенту, місцевих рад, політичних партій та асоціацій, мітинги, демонстрації та страйки. ЗМІ переходили під контроль командування і піддавалися жорсткій цензурі.

Поліцейські намагалися не пустити опозиціонерів до парламенту

Незважаючи на спецпризначенців, поліцію і зведення барикад, тисячі протестувальників зібралися біля будівлі Національної асамблеї вимагати скасування воєнного стану. Опозиційні політики пролазили до парламенту через вікна будівлі, щоб проголосувати за скасування президентського указу. Конституція Південної Кореї дає змогу це зробити в разі схвалення більшістю депутатів.

За шість годин затія Юна провалилася: 190 із 300 депутатів своїми голосами скасували воєнний стан. Опозиційні політики на цьому не зупинилися і внесли законопроєкт про імпічмент главі держави, за документ проголосують 6 або 7 грудня. Кілька радників президента і міністр оборони Південної Кореї Кім Йон Хен на цьому тлі подали у відставку.

"Необдумані дії Юна ввергли Південну Корею в політичний хаос і поставили під загрозу його власну політичну долю", — зазначає агентство Yonhup.

Якщо парламент підтримає імпічмент, повноваження Юн Сок Йоля призупинять, а прем'єр-міністр виконуватиме обов'язки президента. Далі рішення про відставку президента затверджує Конституційний суд і протягом 60 днів проводяться вибори. Якщо суд скасує імпічмент, Юн може зберегти посаду.

Внутрішня політична кухня Сеула чи "слід КНДР"?

Президент разом із міністром оборони одноосібно ввели воєнний стан, не порадившись із представниками "Сили народу". Такий вчинок свідчить про внутрішній політичний розлад, позиції президента вже не можна назвати міцними, зазначає в бесіді з Фокусом експерт-кореєзнавець Микола Поліщук.

Сторони протистояння від самого початку прагнули не виходити за рамки правового поля і тим більше не влаштовувати кровопролиття. Будь-які заяви про спробу військового перевороту або протистояння армії та цивільних некоректні, підкреслює він.

"Президент Південної Кореї — це консерватор зі своїм баченням розвитку країни. Лівопопулістська опозиція отримала більшість у парламенті, вона представлена демократами. Природно, за такого співвідношення сил великі ризики розбіжностей. Уряд сформував президент, оскільки форма правління в Південній Кореї — президентська, що не подобається депутатам", — пояснює фахівець.

Головна загроза президентству Юна, за уточненням аналітика, походила від його політичних опонентів. На квітневих виборах до законодавчих органів його партія поступилася демократам, які здобули 192 з 300 місць у Національній асамблеї. Опозиціонери одразу зайнялися розслідуванням корупційних схем за участю наближених до Юна чиновників.

Також Юн змушений був вибачатися за низку скандалів за участю його дружини Кім Кен Хі. Її звинувачували в торгівлі впливом, маніпулюванні акціями та прийнятті дорогого подарунка — сумки Dior вартістю понад 2 000 доларів.

"Законодавство Південної Кореї забороняє політикам і їхнім дружинам приймати дорогі подарунки. Але варто розуміти, що подіям вечора 3 грудня передувала робота з повалення президента і міністра оборони. Подарунок дружині — лише виправдання цих кроків", — підкреслює Поліщук.

Тим часом у Росії та КНДР бачать політичну нестабільність Південної Кореї і в майбутньому зроблять правильні для себе висновки. Пхеньян не встиг скористатися турбулентністю в Сеулі, оскільки події відбувалися занадто швидко. Крім цього, у столиці Південної Кореї розташована військова база США, що теж захищає від ескалації, зазначає експерт-міжнародник Максим Ялі.

Парламент розділиться? Наскільки реалізовується імпічмент президенту Південної Кореї

У діях південнокорейського лідера 3 грудня проглядалося бажання "зіграти на випередження", запобігти оголошенню імпічменту. Демократична партія має досить сильну вагу і ресурси, адже вона афілійована з Демпартією США, продовжує Максим Ялі.

"Дональд Трамп переміг на виборах, Юн Сок Йоль хотів скористатися моментом міжвладдя у США і провернути такий трюк, але зазнав фіаско", — каже експерт.

В історії Південної Кореї, за його словами, неодноразово були схожі прецеденти з главами держави. Особливо часто це помічалося в 70–80-х роках минулого століття.

"Чи вдасться провести імпічмент? Потрібно зібрати дві третини голосів парламенту, тобто мінімум 200 осіб. Зараз опозиції не вистачає ще восьми голосів від керівної партії. Але ж на скасування воєнного стану вистачило голосів, тому все можливо. Ситуація може повернутися і в бік дострокових парламентських виборів", — вважає Ялі.

Президентська партія "Сила народу" має в парламенті 108 місць, її очільник Хан Дон Хун був проти запровадження воєнного стану і незрозуміло, як її члени проголосують щодо питання імпічменту, підсумував експерт.

Нагадаємо, військові Південної Кореї нещодавно випробовували боєприпаси на радянській техніці. Танки Т-80У і бойові машини піхоти БМП-3 використовували як мішені, щоб перевірити ефективність озброєнь проти засобів противника, включно з армією КНДР.

Наприкінці грудня 2024 року до Сеула прибула українська делегація на чолі з міністром оборони Рустемом Умєровим для зустрічі з президентом Юн Сок Йолем. Умєров не відповів на запитання журналістів, чи просив він під час переговорів зброю для ЗСУ.

Теги за темою
Новини політики Протест Корупція Армія
Джерело матеріала
loader
loader