Кореєзнавець Леонід Петров розповів 24 Каналу, що Юн Сок Йоль пояснив своє рішення нібито захистом від північнокорейських агентів. Так він хотів здобути підтримку не тільки населення, але й своїх однопартійців.
Що насправді відбулося у Південній Кореї
Президент Юн Сок Йоль прорахувався, бо омріяної підтримки він так і не здобув. Оголосивши воєнний стан він зробив спробу втриматися при владі, адже з цим у нього серйозні проблеми.
Весною 2024 року у країні пройшли вибори, на яких партія Юн Сок Йоля не отримала більшість. Лідерство в парламенті перейшло до опозиції, яка вимагала ухвалення зовсім інших рішень. Сам Юн Сок Йоль ніколи не був особливо популярним політиком. Він прийшов до влади у 2022 році з мінімальною перевагою, а перед тим працював генеральним прокурором
Юн Сок Йоль має страх втратити владу й дуже боявся, що його соратників усунуть з посад. Тому в нього спрацював інстинкт самозбереження і він не знайшов нічого кращого, ніж воєнний стан,
– зауважив Леонід Петров.
Зараз чинний президент не має довіри серед населення. Його мало хто підтримує, бо він порушив закон, прикриваючись нібито боротьбою з КНДР.
Корупційні скандали у родині Юн Сок Йоля
Від початку перебування на посаді Юн Сок Йоля та його дружина були втягнуті у низку скандалів. Преса та представники опозиції з'ясували, що перша леді приймала коштовні подарунки. Наприклад, відомо про сумочку, яка коштувала декілька тисяч доларів.
У Південній Кореї заборонено приймати такі подарунки. Такі дії компрометують будь-якого політика, їх не схвалюють у суспільстві. Ба більше, виникли припущення, що президент також міг бути до цього залучений.
До того ж його друзі, зокрема військові та дипломати, були причетні до корупційних угод. Замість відставки Юн Сок Йоль давав їм підвищення або відправляв за кордон,
– додав кореєзнавець.
Нагадаємо, провведення воєнного стану оголосили 3 грудня. Президент Південної Кореї заявив про антидержавницьку діяльність опозиції та пообіцяв "викорінити пропівнічнокорейські сили".
Після такого рішення у країні спалахнули протести, опозиційні партії вимагали імпічменту президента. На тлі кризи у відставку пішов міністр оборони, начальник штабу та інші високопосадовці. Воєнний стан скасували ввечері 3 грудня.