Коли в Україні будували захист для енергетичних об’єктів, то проєкт розробляли під час будівництва, звідси й різні цифри щодо витрат об'єктів, якими опікувалася Агенція відновлення. При чому інформації про ціни будівництва таких захисних об’єктів немає не через непрозорість, а тому, що ці дані засекречені, запевнив в інтерв’ю ZN.UA віцепрем’єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, з яким поспілкувалася редакторка відділу внутрішньої політики Інна Ведернікова.
У держбюджеті на 2025 рік 45 млрд грн передбачені для Агентства відновлення. Водночас на питання, хто здійснює аудит та, коли будуть його результати, Кулеба відповів, що про це краще поговорити з головою Агентства Сергієм Сухомлином. Адже політику внутрішнього аудиту формує саме його команда.
Що стосується зовнішнього аудиту, то за даними ZN.UA, колишній голова агентства Мустафа Найєм після відставки та хвилі звинувачень у медіа, що здійнялася після неї, написав листа з проханням ініціювати відповідні перевірки діяльності Агентства до всіх правоохоронних органів — Державного бюро розслідувань, Служби безпеки України, Нацполіції.
Кулеба зазначив, що йому відомо про перевірку тільки з боку Держаудитслужби. Вона, за словами міністра, проводила аудит за окремими видами робіт, які, зокрема, стосуються захисту об’єктів енергетики. На питання про те, чи відомі якісь результати цієї перевірки, Кулеба відповів, що не має до неї доступу.
«Працює парламентська ТСК, яка займається, зокрема, питаннями захисту енергетики. Гадаю, що питання обговорюватимуть публічно», – додав міністр.
Зазначимо, що «Укренерго» й Агентство відновлення будували однотипні об’єкти захисту енергооб’єктів, так звані жабки. Злі язики кажуть, що в «Укренерго» один такий об’єкт будували за 120 мільйонів гривень, а в Агентстві — по 300–500 мільйонів за об’єкт. Єдиний спосіб довести протилежне — оприлюднити інформацію про ці закупівлі, але в Prozorro її чомусь немає.
«Ви маєте розуміти, що цієї інформації немає не тому, що її немає, а тому, що вона є секретною. Тобто, з одного боку, є внутрішня зрозуміла обов’язкова вимога щодо прозорості процесів, але з іншого — ці прозорі процеси стають зброєю в руках ворога. Проте я зараз зосередився б на іншому. Крім об’єктів захисту, які вже добудовано на 95–99%, нам потрібно захищати й інші об’єкти критичної інфраструктури та енергетики. Їх багато, й ми маємо оптимізувати кожен рядок витрат», – зазначив міністр.
При цьому він запевнив, що не бачив первинної документації об’єктів «Укренерго», тому не може сказати різницю між їхньою вартістю та захистом, збудованим Агентством відновлення.
«Я ж не міністр енергетики. Я відповідаю за те, щоб добудувати об’єкти захисту, які Міненерго нам замовило. В нас є наша документація. Щодо агентства, то в нас усі документи є. Я ж не знаю різниці, тому що не бачу об’єктів Міненерго», – вказав віцепрем’єр-міністр.
Водночас цін на об’єкти Агентства не однакова, тому що є різні об’єкти та проєкти. Наприклад, захист, за словами Кулеби, будували за принципом «проєктуй — будуй».
«Тобто проєкт робився під час будівництва. Тому цифри різні, як і різна прив’язка до місцевості. Загалом є нюанси. Але точно не я маю відповідати на запитання такого роду», – зазначив Кулеба.
У першій частині інтерв’ю Олексій Кулеба розповів Інні Ведерніковій про суб’єктність Кабінету міністрів, ключові виклики міністерства, побудову комунікації з місцевою владою, корупційні ризики бюджету і регіональну політику.