Різдвяне перемир'я від Орбана

Чому Орбан так завзято просуває ідею «різдвяного перемир'я»? З огляду на його теплі стосунки з Трампом і Путіним, чи не може бути це узгоджена позиція, як Кремля, так і команди Трампа?

«Мирні ініціативи» Орбана – це його самопіар і спроба штучно підняти свою політичну вагу, уявити себе в ролі великого і впливового міжнародного гравця, заодно просунути себе в ролі потенційного посередника в майбутніх мирних переговорах. Закінчується головування Угорщини в Євросоюзі. Орбан починав це головування зі скандальних псевдо мирних ініціатив, і закінчує черговими гучними псевдо мирними ініціативами.

Навряд чи це погоджено з Трампом. Якби це була ініціатива Трампа, то він висував би її від свого імені. Трамп не схильний ділиться славою. Він має бути головним і монопольним миротворцем, а не віддавати цю роль Орбану. Побічно це підтверджує і коментар Майкла Волтца, який не заперечив цю ініціативу, але зробив застереження, що ця ініціатива може мати значення, якби це було першим кроком до завершення боїв. Але очевидно, що Орбан своєю ініціативою намагається підлаштовуватися під Трампа, який закликав Росію та Україну негайно припинити військові дії.

А от певна координація дій Орбана з Путіним цілком можлива. І якщо це так, то дії Орбана є підлою провокацією. Зовні його ініціатива дуже нагадує дії Медведчука сім років тому. У 2016-2017 рр. Кремль приблизно на рік заблокував обмін полоненими. І після цього на арену виходить Медведчук зі своїми пропозиціями про обмін полоненими, які були узгоджені з Москвою. У підсумку лаври миротворців отримують Кремль і Медведчук, а Україна постає в невигідному світлі. Щось подібне відбувається і зараз. Сенс дій Орбана, крім самопіару, полягає в тому, щоб показати, що Київ проти навіть тимчасового припинення вогню. І таким чином Орбан хоче підставити Зеленського перед Трампом. Саме в цьому підлість і провокативність дій Орбана.

Для обміну полоненими не потрібен посередник. Між РФ і Україною вже понад два роки діє механізм обміну полоненими. Кілька разів він тимчасово блокувався Кремлем, але потім знову поновлювався, особливо після Курської наступальної операції ЗСУ. І для обмінів полоненими не потрібен Орбан. Він потрібен тільки для того, щоб створити скандал і спровокувати звинувачення на адресу України, зокрема для того, щоб впливати на громадську думку України.

Що стосується «різдвяного перемир'я», то треба розуміти, що не може бути припинення вогню в односторонньому порядку. І не може бути припинення вогню лише внаслідок політичних заяв. Україна має багатий і здебільшого сумний досвід десятків різноманітних «перемир'їв», зокрема й «різдвяних», у рамках Мінських угод. Як правило, вони були дуже короткими, і швидко порушувалися протилежною стороною. Але навіть про ці перемир'я треба було спеціально домовлятися, узгоджувати час їхнього початку, тривалість, процедуру контролю. А те, що пропонує Орбан – це банальна імітація перемир'я з пропагандистськими цілями.

Зверніть увагу, що Путін, коментуючи питання про пропозицію Орбана щодо «різдвяного перемир'я», сказав, що він міг «подумати» про цю пропозицію. Він не дав прямої позитивної відповіді. Досить імовірно, що за участю Орбана і Путіна могла бути розіграна багатоходівка. У разі, якби, наприклад, Україна погодилася на таке перемир'я, то Путін формально також міг дати згоду, але водночас висунув би свої вже відомі вимоги – спершу Україна має віддати Херсон і Запоріжжя, і так далі. У підсумку Україна показала б слабкість, а Путін продовжував диктувати свої умови. Суть всієї цієї провокації – схилити Україну до перемир'я на умовах односторонніх поступок тільки України. При цьому ми бачимо, що Путін не збирається припиняти військові дії навіть тимчасово. Він про це прямо сказав під час своєї «Прямої лінії».

І оскільки Орбан своїми псевдомирними ініціативами підіграє Путіну, та ще й у провокаційній формі, то він категорично не влаштовує Україну в ролі посередника. Не влаштовує він у такій ролі і наших європейських партнерів. Орбан не може виступати в ролі нейтрального посередника, він буде інструментом у руках Путіна. І це також вагомий аргумент, чому Україна не збирається підігравати Орбану в його псевдо мирних ініціативах.