Чому Курська область стала ключовою метою для Росії, - The Washington Post

Масштабна військова операція з відвоювання Курської області перетворилася на принципове питання для керівництва Російської Федерації, повідомляє The Washington Post у своєму розгорнутому аналітичному матеріалі.

Попри початкові спроби применшити значення української присутності в регіоні, Кремль зосередив там значні військові ресурси, намагаючись позбавити Україну важливого козиря у потенційних мирних переговорах.

За даними видання, Росія стягнула до регіону 60 тисяч військовослужбовців та вже змогла повернути під свій контроль близько 40 відсотків території, яку раніше утримували Збройні Сили України. Втім, українським захисникам вдається утримувати позиції завдяки комбінації природних перешкод, зокрема річок, багнистої місцевості та дозволу адміністрації Байдена на використання американських ракет для ударів по території РФ.

Командир 82-ї бригади ЗСУ, полковник Дмитро Волошин, зізнається, що спочатку ставився до операції скептично, проте згодом її стратегічна важливість стала очевидною. Військові експерти підкреслюють, що наступ на півночі був єдиним можливим варіантом для України, враховуючи потужні російські укріплення на півдні та сході.

Капітан Олег Ширяєв, командир 225-го штурмового батальйону України, підтверджує, що Росія задіяла в регіоні свої найбоєздатніші підрозділи. За його словами, українські військові протистоять елітним російським частинам, відтягнутим з інших напрямків. Противник застосовує різноманітну тактику, включаючи використання мотоциклетних груп та масованих атак, які українські військові характеризують як "м'ясний штурм".

Ситуація залишається напруженою в прикордонних районах Сумської області, де регулярні російські обстріли змусили більшість мирного населення залишити свої домівки. Покинуті будинки здебільшого перетворилися на руїни або були адаптовані для військових потреб.

Попри значні втрати в живій силі та техніці, російське командування демонструє рішучість повернути контроль над регіоном. Українські військові, зі свого боку, налаштовані на довготривалу оборону позицій, особливо враховуючи наближення зимового періоду, який може ускладнити проведення активних бойових дій для обох сторін.