Чому за часів СРСР були популярні склоблоки: який сенс у такому елементі дизайну

Побачивши стіну із склоблоків, більшість з нас одразу пригадає часи СРСР. Тоді цей архітектурний елемент був дуже популярним.

В Радянському Союзі шукали будь-яку можливість економити. Саме з цією метою використовували і стіни зі склоблоків, які допомагали заощадити на електроенергії. Саме цього і потребував кожен пересічний громадянин СРСР. А склоблоки могли витримати досить значні перепади температур і при цьому зберігати тепло.

Цікаво, що радянська влада навіть "тішила" громадян певним різноманіттям. Стіни зі склоблоків в ті часи виготовляли з рифленою чи гладкою поверхнею, а ще в трьох відтінках: зеленому, жовтому і синьому.

Однак, як і більшість речей в СРСР, склоблоки були придумані не в Радянському Союзі. Такі стіни створив американець Джеймс Пенніквік, який і отримав патент на них в другій половині XIX століття. Пенніквік навіть відкрив фірму "Luxfer Prism Company", яка і почала реалізовувати стіни зі склоблоків.

Винахід американця дещо відрізнявся від тих блоків-цеглинок, які використовувалися під час будівництва будинків в СРСР в другій половині XX століття. Блоки Пенніквіка більше нагадували металеву решітку зі вставками із призми, яка, за задумом винахідника, повинна була замінити у підвальних приміщеннях вікна. У 1930 роках склоблоки були модифіковані і отримали вже сучасний вигляд.

В Радянському Союзі їх використовували не лише для підвальних приміщень, але й для будівництва зовнішніх та внутрішніх стін і вікон на сходових прольотах. Особливу популярність вони завоювали в СРСР в 1960-70 роках.

Зазвичай архітектори включали використання склоблоків під час будівництва заводів, лазень, міських басейнів, їдалень, шкіл, будинків піонерів, санаторіїв тощо. Склоблоки, як і задумував Джейсм Пенніквік, набагато гірше за звичайне скло пропускали сонячне світло, приховуючи від "цікавих очей" те, що відбувається в приміщенні.

Додатково склоблоки могли витримувати перепади температури до 40 градусів, вони відрізнялися особливою вологостійкістю і міцністю.