З якою швидкістю думають люди: вчені назвали цифру

Швидкість людського мислення становить лише 10 бітів на секунду.

Нещодавні дослідження вчених із Каліфорнійського технологічного інституту показали, що швидкість людського мислення становить лише 10 бітів інформації на секунду. Це разюче контрастує з потоком сенсорних даних, які мозок обробляє на рівні 100 мільйонів бітів щосекунди.

Про це повідомило видання IFLScience.

У цьому випадку термін "біт" виходить за межі своєї звичної цифрової інтерпретації, оскільки дослідники використовують принципи теорії інформації Клода Шеннона для оцінки когнітивних процесів. Наприклад, автори порівнюють таке просте питання, як визначення статі новонародженого, з передачею одного "шеннона" інформації. Це значно менш витратно, ніж велика кількість бітів у тексті відповіді, що ілюструє різницю між необробленими даними та значущою інформацією. Дослідження показують, що мозок відкидає величезну кількість зайвих або неактуальних сенсорних даних, зберігаючи лише необхідну для усвідомленого сприйняття інформацію.

Експерименти з друкуванням, грою в "Тетріс" і розв’язанням кубиків Рубіка підтвердили, що швидкість когнітивної обробки залишається стабільною (приблизно 10 біт на секунду). Наприклад, друкарки, які друкують 120 слів на хвилину, адаптуються завдяки передбачуваності мови.

Співавтор дослідження Маркус Мейстер виявив цікавий парадокс: хоча наші сенсорні системи обробляють дані швидко, свідоме мислення працює з меншою швидкістю. Це обмеження може бути результатом еволюційної адаптації, коли повільна когнітивна обробка була достатньою для виживання в передбачуваному середовищі. Таке обмеження дозволяло людям ухвалювати обдумані рішення, що було важливим для орієнтації в навколишньому світі.

"Хоча наш мозок має справу з лавиною сенсорних даних, наші свідомі думки, здається, працюють набагато повільніше. Команда зазначає, що це може мати наслідки, наприклад, у сфері створення інтерфейсів мозок-комп’ютер", - йдеться в повідомленні.

Ці результати мають велике значення для розробки інтерфейсів мозок-комп'ютер, вказуючи на межі, де технологія може підтримати пізнання. Незважаючи на передові технології вводу-виводу, свідома пропускна здатність мозку залишається вузьким місцем, подібно до підключення швидкісного інтернету до старого обладнання.