Росія ризикує втратити союзників: як Путіну нашкодить ППО у Грозному
Росія ризикує втратити союзників: як Путіну нашкодить ППО у Грозному

Росія ризикує втратити союзників: як Путіну нашкодить ППО у Грозному

Найбільш імовірний наслідок збиття літака у Грозному – погіршення відносин Росії з Туреччиною та близьким до Стамбула Азербайджаном.

Джерела в уряді Азербайджану 26 грудня підтвердили, що літак у Казахстані був збитий російською ракетою класу "земля – повітря". Офіційних підтверджень не було, але водночас зʼявляласяінформація про літак Ільхама Алієва, який спочатку летів до Москви, але розвернувся у повітрі. Дехто вже порівнює це із подібним поворотом Євгена Примакова, який колись летів до Вашингтона, але розвернувся, після чого відносини між Радянським Союзом і США погіршилися.

Загалом, цей інцидент може суттєво вплинути на взаємини Росії з її південними партнерами, зокрема з Туреччиною та Азербайджаном. Найімовірніше, ця катастрофа – наслідок непрофесійної роботи протиповітряної оборони, зокрема комплексів, які передали режиму Кадирова й які були використані у такий спосіб. Хоча це навряд чи буде трактуватися як умисне збиття, однак репутація Росії як партнера постраждає.

Варто звернути увагу на нещодавні заяви президента Туреччини Ердогана щодо підтримки територіальної цілісності України, включно з поверненням Криму. Це навряд чи можна вважати дружньою заявою стосовно Москви, тому найбільш імовірний наслідок – погіршення відносин Росії з Туреччиною та близьким до Стамбула Азербайджаном.

Ще один можливий наслідок – обмеження авіасполучень із Росією. Я не виключаю, що деякі авіакомпанії можуть відмовитися літати до регіонів, які є в зоні досяжності українських дронів. А оскільки це досить велика частина РФ, це призведе до іміджевих і фінансових втрат для РФ.

Щодо економічних наслідків, вони можуть бути серйозними, якщо ситуація за збігом обставин накладеться на інші проблеми, зокрема з газопостачанням до Європи. Тут можна згадати про візит премʼєра Словаччини Фіцо до Москви, який незрозуміло чим завершився, але який, ймовірно, був присвячений проблемам газопостачання. Наприклад, ходять чутки про схему постачання російського газу до Європи під виглядом азербайджанського. Якщо цей план не реалізується, Росія може втратити важливих партнерів, а її газове лобі — значну частину доходів.

Якщо підтвердиться збиття літака, це ще більше послабить позиції Росії на Кавказі. Хоча навряд чи хтось звинуватить РФ у свідомому збитті літака, який летів з Баку до Грозного – це будуть подавати як помилку, причому винною намагатимуться зробити Україну, яка в цей час здійснювала атаку на Грозний. Але так чи інакше, її авторитет і надійність будуть під великим сумнівом. Це буде черговий провал РФ, який може стати тим чинником, який спонукатиме держави Кавказу, Туреччину, Іран, країни Перської затоки не робити ставку на путінський режим, а шукати більш надійних партнерів. У тому числі – в особі США, яка подає великі надії у звʼязку з переобранням Дональда Трампа.

Для України ця подія теж може мати стратегічні наслідки, адже вона погіршує позиції Росії як у переговорах, так і у сприйнятті її як надійного партнера. Це черговий провал, який послаблює Москву. Для нас це вигідно, оскільки зменшує можливості РФ диктувати свої умови. Водночас ефект буде кумулятивним, тобто не миттєвим, але з часом це дасть позитивні результати у вигляді нової конфігурації впливів на міжнародній арені.

Максим Розумний, політичний експерт, професор кафедри міжнародних відносин Київського університету імені Бориса Грінченка, спеціально для Главреда

Хто такий Максим Розумний

Максим Розумний – український політолог, філософ, журналіст, поет. Доктор політичних наук. З 2024 року – професор кафедри міжнародних відносин Київського столичного університету імені Бориса Грінченка. Народився 27 червня 1969 року в місті Київ. Закінчив Київський державний університет імені Тараса Шевченка, факультет журналістики (1992). Завідувач відділу стратегічних комунікацій Національного інституту стратегічних досліджень (2005-2008); радник віце-прем'єр-міністра України (2008); завідувач відділу гуманітарної політики та безпеки Національного інституту проблем міжнародної безпеки (з 2009), пише Вікіпедія.

Джерело матеріала
loader
loader