Российская война идет под воду: что стоит за серией диверсий против кабелей в Балтийском море
Российская война идет под воду: что стоит за серией диверсий против кабелей в Балтийском море

Российская война идет под воду: что стоит за серией диверсий против кабелей в Балтийском море

Посеред дня на Різдво естонський та фінський оператори енергосистеми раптом зафіксували аварійне вимкнення електролінії Estlink 2, що сполучає енергосистеми країн по дну Фінської затоки.

Припущення, що несправність не з’явилася сама собою, а створена умисно, були неуникними: за останній рік сталося кілька пошкоджень морських кабелів, і щоразу потім слідство доходило висновку, що їх могли порвати якорі кораблів, що прямували до або з російських портів.

Та цей раз виявився особливим.

Винуватця вдалося встановити дуже швидко, і у фінських слідчих не лишилося інших версій: кабель порвав якорем танкер, який зараховують до так званого "тіньового флоту" Росії.

І найголовніша відмінність: цього разу судно затримали "по гарячих слідах".

Зараз слідчі спілкуються з командою.

Уряди в Гельсінкі й Таллінні, схоже, вже не мають сумнівів, що серія схожих подій за такий короткий час не може бути випадковістю.

Тим більше, що далі стало відомо про пошкодження одразу ще чотирьох кабелів зв’язку в Балтійському морі.

Тепер дедалі гучніше звучать голоси про те, що Росія веде "підводну війну" проти Заходу.

Поки що операції спрямовані лише проти європейських країн.

Але з цим треба щось робити.

"Якірна атака", яка нікого не здивувала.

Спершу про те, що ж сталося.

Estlink 2 – це ключова підводна високовольтна лінія електропередачі між двома державами ЄС, Естонією та Фінляндією.

Її пропускна здатність складає 650 МВт.

Лінія експлуатується з 2014 року і покликана забезпечити енергетичну незалежність держав Балтії.

Загальна довжина Estlink 2 складає близько 170 км, з яких близько 20 км вона йде по суходолу.

Основна частина – це підводний кабель, що пролягає по дну Фінської затоки.

Є також альтернативна лінія, Estlink 1, з удвічі меншою потужністю, а також лінія Nord.

Balt між Литвою та Швецією, потужністю 700 МВт.

Обидві вони поки продовжують функціонувати; це одна з причин, чому обрив ключової підводної ЛЕП не призвів до знеструмлень в Естонії.

Втім, важливо зауважити і ширший контекст.

Енергосистема балтійських держав була побудована і досі функціонує у складі єдиної електромережі з Росією.

У балтійських столицях давно є розуміння того, що це – загроза енергетичній стабільності і незалежності цих держав ЄС і НАТО, тому вже давно ведеться підготовка до їхнього приєднання до єдиної європейської електромережі.

Це виявилося непростою задачею.

Втім, вона зараз близька до втілення – на 8 лютого 2025 року призначений вихід держав Балтії з єдиної енергосистеми із Росією та Білоруссю.

Аж тут, за шість тижнів до цієї дати, відбувається настільки значна аварія.

Перші звістки про аварійне вимкнення лінії, що сталося о 12:26 25 січня, ще не свідчили про серйозні проблеми – зокрема й через те, що лиш у вересні Estlink 2 вийшла з семимісячного ремонту після попередньої технічної проблеми.

Втім, спостерігачі та медіа відразу згадали про попередні обриви кабелів у Фінській затоці.

А під вечір оператор лінії натякнув, що ситуація серйозна і не виключений і зовнішній вплив, оскільки у момент аварії біля кабелю проходили два судна.

Зважаючи на нещодавні випадки пошкодження газогону Balticconnector (минулого року) та проблеми з кількома кабелями зв’язку у Балтійському морі (лиш місяць тому), це не могло не викликати підозр.

Тим часом з’ясувалося, що проблеми є також з кількома кабелями зв’язку, які так само пролягають по дну Фінської затоки.

Вдень 26 грудня представники низки фінських відомств підтвердили, що основною версію є зовнішнє пошкодження кабелю корабельним якорем, і назвали найімовірнішого винуватця.

Це – танкер Eagle S, що ходить під прапором Островів Кука і, скоріш за все, належить до так званого "тіньового флоту" Росії.

І головне: ці заяви пролунали вже після того, як правоохоронці побували на борту Eagle S і з’ясували, що один з якорів судна відсутній, тобто був відірваний.

Перед тим у ЗМІ згадували як можливого винуватця китайське судно.

Але про нього фінські правоохоронці не згадують, тобто версія з Eagle S лишилася єдиною.

В офіційних заявах підкреслюють, що слідство буде з’ясовувати обставини подій та має перевірити наявність умислу у діях екіпажу.

Обставини дозволяють припускати, що атака на кабель була умисною.

Фахівці вважають малоймовірним, що кабель могли порвати суто через випадковість.

Представник оператора Fingrid Кіммо Непола з відділу, що опікується підводними кабелями, каже, що для пошкодження Estlink 2 потрібна була б велика механічна сила.

Діаметр кабелю складає 15 см, а важить він 80 кг на метр довжини.

Кабель захований у сталевий "панцир", що має захищати його від випадкових пошкоджень, проте такі кабелі все одно можуть постраждати від фізичного впливу, зокрема, корабельних якорів.

"Важливо не квапитися з висновками.

Але у даному випадку є ознаки того, що це сталося умисно", – зауважив Непола.

Він додає, що у Фінській затоці зачепити кабелі простіше, ніж десь інде – найбільша глибина там складає 80 метрів, а прибережна зона набагато мілкіша.

Ще один непрямий доказ умисних дій – це дивний маршрут корабля у місці пролягання кабелю.

Скріншот треку Eagle S, зафіксованого сервісом Marine.

Чи не свідчить це про кількаразову спробу зачепити кабель, щоб зрештою порвати його? Екіпажу точно доведеться пояснювати причину такого маневру.

Наразі кабель пошкоджений лише в одному місці, але цього достатньо – ділянку доведеться заміняти.

Ремонт, ймовірно, займе стільки ж часу, як і попередній – близько семи місяців.

Російський слід підводного "нападу".

Фінський депутат і колишній командувач армії Ярмо Ліндберг у коментарі Yle зауважив, що за останній рік сталася низка пошкоджень підводної інфраструктури, і у всіх випадках підозри лягають на якорі торгових суден чи танкерів.

"Важко уявити, щоб велетенські якорі волочилися по нерівному морському дну, а екіпаж цього просто не помічав", – коментує він.

Головна версія слідства – пошкодження якорем китайського торгового судна New New Polar Bear.

На морському дні виявили сліди від якоря, а згодом знайшли і відірваний якір – неподалік від місця розриву труби.

Тож тепер слідчі залежать від готовності компанії-власника та офіційного Пекіна якось співпрацювати у цьому питанні.

У листопаді 2024 року постраждали одразу два кабелі зв’язку у Балтійському морі – між Фінляндією та Німеччиною і Швецією та Литвою.

Від низки європейських топпосадовців пролунали припущення, що інцидент може виявитись гібридною диверсією.

У центрі уваги слідства – китайське торгове судно Yi Peng 3, що прямувало з російського порту.

Тоді його наздогнав данський фрегат, але у міжнародних водах, що не дозволяло одразу допитати команду.

Кораблю довелося місяць простояти на якорі, доки Китай дав згоду на те, щоб поліція піднялася на борт.

Різдвяний інцидент з Estlink 2 має принципову відмінність: корабель зупинили у фінських водах.

Фінляндія, навчена попередніми випадками, цього разу зреагувала майже блискавично.

Це одразу дало набагато більше можливостей для розслідування: Eagle S наказали рухатися у супроводі патрульного катера до портового міста Порккала, що поруч із Гельсінкі, і там стати на якір.

Далі поліція і прикордонники посеред ночі висадилися на борт з гелікоптерів та почали слідчі дії.

Фінські медіа повідомляють, що вони очікували зустріти опір і були озброєні, проте цього не сталося.

Головна знахідка під час обшуку: коли команду попросили підняти один з якорів, виявилося, що він відсутній на ланцюзі.

Eagle S йшов з російського порту Усть-Луга до Єгипту, завантажений неетильованим бензином.

Судно зареєстроване під прапором малої океанської держави – Островів Кука, а власником вказана компанія з ОАЕ.

"На даний час наше припущення – що це судно з "тіньового флоту", – заявив очільник митниці Самі Ракшит.

Танкеру загрожує розслідування ще й за ігнорування західних санкцій проти російської нафти.

Термін "тіньовий флот РФ" вживається у ЄС для танкерів, що задіяні у транспортуванні російської нафти та нафтопродуктів у обхід "цінової стелі", встановленої G7 для зменшення прибутку держави-агресора від міжнародної торгівлі.

Це переважно старі танкери із заплутаними структурами власності та контролю, що здійснюють рейси без належного страхування (компаніям з країн G7 заборонено страхувати танкери, що перевозять продукцію без дотримання санкцій).

Варто зауважити, що термін "тіньовий флот" викликає також критику частини експертів, які наполягають на жорсткіших санкціях проти танкерів, що возять нафту та нафтопродукти з РФ, і кажуть, що в реальності механізм "цінової стелі" працює.

Детальніше про це у статті Андрія Клименка "6 кроків, щоб зупинити нафту з Росії".

Також дивіться відеорозслідування УП про так званий "тіньовий флот".

Що робити з підводними атаками?.

Хоча умисний розрив кабелю ще юридично не доведений, у Фінляндії і Естонії не вірять у чергову прикру випадковість.

Понад те, прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо вважає "дуже ймовірним", що щось подібне повториться найближчим часом.

Зрештою, місце пролягання кабелів є загальновідомим.

"Мабуть, урок полягає у тому, що ці часи закінчилися.

Ми маємо у всіх своїх діях зважати, що хтось може скористатися нашою відкритістю", – зазначив він і додав, що надалі Фінляндія не збирається заплющувати на це очі.

Очільник МВС Естонії Лаурі Ляенеметс також наголосив, що настільки однотипні інциденти ніяк не схожі на випадковість.

Понад те, такі системні дії можна називати "атаками проти естонської інфраструктури".

"За теперішніх безпекових обставин не має значення, чи це збройна, чи гібридна атака.

Йдеться про дії, спрямовані проти когось з певною метою", – наголосив він.

"Це слід розглядати як атаки проти нашої критичної інфраструктури", – підтримав його глава МЗС Естонії Маргус Тсахкна.

І хоча поки що всі уникають прямих звинувачень на адресу Кремля, натяки вже лунають.

"На цьому етапі такого висновку робити не можна.

Але можна стверджувати, що "тіньовий флот", який є складовою цієї проблеми, працює в інтересах Росії", – сказав Орпо.

Але як протидіяти повторенню подібного у майбутньому?.

У разі, якщо Таллінн та Гельсінкі зможу документально довести причетність Росії, можливі й наступні кроки.

У тому числі активація ст.

4 договору НАТО, що задіюється у разі безпекової загрози.

А наразі Фінляндія разом з Естонією, Швецією, Норвегією, Данією, Польщею, Єврокомісією та генсеком НАТО обговорюють заходи для протидії подібним інцидентам.

"Вже була телефонна розмова з генсеком НАТО.

Вже йдуть консультації у межах НАТО, з нашими союзниками з нордичних і балтійських держав, з лідерами ЄС.

І якщо буде необхідність, ми можемо "підвищити" ці консультації до ст.

Ми вже у консультаціях і, безперечно, будемо діяти спільно з Фінляндією", – зазначив прем’єр Естонії Крістен Міхал.

Вже зараз Естонія відправила патрульні катери стерегти "сестринську" високовольтну лінію пошкодженої, Estlink 1.

Та й литовсько-шведський Nord.

Balt потребує захисту, особливо з огляду на наміри балтійських держав від’єднатися від російської електромережі.

Естонський прем’єр, втім, визнав, що наглядати за "кожним квадратним метром" морського дна неможливо, тож одночасно з посиленням охорони важливо подбати і про спроможність швидко усувати такі пошкодження.

Також у ЄС активізувалися розмови про зміну міжнародних морських правил.

Зрештою, загроза диверсій на критичній інфраструктурі актуальна не лише для Балтійського моря.

"Країни повинні мати можливість краще захищати свою критичну інфраструктуру, ефективніше зупиняти підозрілі кораблі й швидше встановлювати підозрюваних", – зазначив Крістен Міхал.

Єврокомісія в офіційній реакції вказала на подібність між цими й попередніми інцидентами з підводною інфраструктурою і пообіцяла запропонувати "подальші заходи, у тому числі санкції, для протидії тіньовому флоту".

Зважаючи на те, що посаду головної дипломатки зараз обіймає експрем’єрка Естонії Кая Каллас, ці заяви навряд залишаться лише словами.

Утім, багато залежатиме від подальшого розвитку.

Розрив Estlink 2 не матиме незворотних наслідків для енергопостачання ані у Фінляндії, ані в Естонії.

Але у разі "випадання" ще однієї підводної ЛЕП держави Балтії можуть зіткнутися з дефіцитом електроенергії.

Зважаючи на оперативне затримання танкера, цей шанс є ненульовим.

І якщо з’ясується, що інцидент справді був гібридною атакою, відсутність жорсткої реакції з європейського боку буде сприйматися як прояв слабкості та заохочення до нових диверсій.

І вони можуть повторитися не лише у Фінській затоці, а й у Північному морі чи Атлантичному океані.

А зважаючи на критичну важливість комунікаційних з’єднань, як-от підводних кабелів даних, у сучасному світі, наслідки цього (як і можливу зацікавленість у цьому Росії) не можна недооцінювати.

Авторка: Марія Ємець,.

журналістка "Європейської правди".

Джерело матеріала
loader
loader