Топ світових медіаскандалів 2024

Статті

Медіатреш

Так історично склалося, що Антоніна рідко колекціонує історії успіху. В основному доводиться розбиратися в сортах посліду. Тож, ми підготували вам огляд імпортного «товару».

Отже, найпомітніші на наш погляд історії в 2024 році. Топ-10 в довільному порядку. 

1. Такер - корисний ідіот Путіна 

Такер Карлсон в цьому «гітпараді» постійний учасник. В нього кожного року «по новому альбому». В 2023-му його звільнили з протрампівського каналу Fox News. На той момент це було сенсаційно, адже популярність його була шаленою, не зважаючи ні на расистські, ні на сексистські висловлювання, а також на любов до теорій змови. Vanity Fair після його звільнення тоді навіть написало, що це «як зняти зі світового туру Тейлор Свіфт. Або видалити з Netflix «Дивні дива» на піку популярності». 

Він ще встиг навипускати в твіттері скандальних відео, але в усій красі розкрився саме в 2024 році. 

В розпал російсько-української війни, коли США пакет за пакетом вводять проти Росії та особисто російського президента санкції, Такер їде в Москву і записує інтерв'ю з Путіним. Також він робить звідти репортажі, в яких нахвалює життя в Росії. В Америці — скандал. Інтонація публікацій про Карлсона – «яке прикре самогубство».

Представник республіканської партії сенатор Том Тілліс тоді прокоментував: «в Радянському союзі був термін для таких, як Такер: "корисні ідіоти". Звання прикріпилося, так його відтоді і кличуть вдома — корисний ідіот Путіна».

А напередодні публікації самого інтерв'ю з російським диктатором (9 лютого 2024 року) видання Politico публікує матеріал, в якому порівнює Карлсона із двома іншими «фанатами Кремля»:

«Такер Карлсон далеко не перший західний журналіст, який став на бік ворога. Існує давня традиція, коли такі, як Гітлер і Сталін, знаходять поступливих британців і американців, які ведуть за них свою пропаганду. [...] Найбільш очевидною паралеллю з улесливим підходом Карлсона до російського деспота є, мабуть, репортер New York Times Уолтер Дюранті, керівник бюро в Москві з 1922 по 1936 рік.

Після доказу Дюранті своєї лояльності та написання блискучих звітів про п’ятирічний план комуністів, Сталін дав йому ексклюзивне інтерв’ю. Він не зміг повідомити про Голодомор, голод, який убив мільйони українців у 1932 і 1933 роках, і атакував тих, хто намагався донести інформацію, в тому числі Гарета Джонса, валлійського журналіста».  

В цьому ж тексті наголошується, що саме завдяки брехливим матеріалам Дюранті тодішній президент США Рузвельт вирішив визнати СРСР.

Іншим «прототипом» для Такера автори матеріалу обрали американського репортера-соціаліста Джона Ріда, автора «10 днів, які потрясли світ», який працював у Петрограді, перекладаючи декрети та новини про більшовицький уряд у перші дні перевороту 1917 року. Він пізніше також намагався просувати комунізм у США, але швидко був змушений повернутися в СРСР, де помер від тифу і був похований як герой, ставши одним із чотирьох американців, захоронених у некрополі Кремлівської стіни на Красній площі.

«Напевно, там знайдеться місце і для Карлсона», — підсумовують у статті.

2. Секстинг журналістки з Кеннеді

У вересні 2024 зіркова репортерка New York Magazine Олівія Нуцці опинилася в центрі срачу. Таблоїди з'ясували, що вона була особисто пов'язана з Робертом Ф. Кеннеді-молодшим, який балотувався в президенти США. Вона писала про нього матеріали, висвітлюючи його передвиборчу кампанію.

Пресі стало відомо про особисту переписку політика і журналістки, де у одруженого Кеннеді і зарученої Нуцці повним ходом йшов «секстинг» — секс по переписці. Зокрема Нуцці відправляла Роберту Кеннеді-мол. свої напівоголені фотографії. 

«New York Magazine» відправили свою журналістку у відпустку і почали внутрішнє розслідування — чи не вплинули на зміст її матеріалів про Кеннеді-мол. її особисті стосунки з ним.

Вона вимушена були вийти із публічною заявою: «На початку цього року характер спілкування між мною та колишнім суб’єктом репортажів став особистим. Стосунки ніколи не були фізичними, але їх слід було розкрити, щоб запобігти виникненню конфлікту інтересів. Я глибоко шкодую, що не зробила цього негайно, і прошу вибачення у тих, кого я розчарувала, особливо у моїх колег».

Прес-секретар Кеннеді також раніше заперечував будь-які фізичні стосунки і сказав, що той зустрічався з Нуцці лише один раз.

Також заручини Нуцці з головним кореспондентом Politico у Вашингтоні та співавтором книги «Playbook» Райаном Ліцца були скасовані. Сам Ліцца взяв відпустку з «Politico».

Розслідування щодо Нуцці не виявило «жодних неточностей або доказів упередженості в її текстах». Але все одно Олівія звільнилася з New York Magazine в жовтні цього року.

3. Ціна бути «поза політикою»

Президентська кампанія в США завжди спричиняє скандали, феномени та прецеденти. Останні вибори теж не виключення. «Los Angeles Times» і «Washington Post» хотіли «як краще», а вийшло навпаки.

На початку кампанії обидві газети заявили, що припиняють свою багаторічну практику підтримки одного з кандидатів у президенти. Заявити заявили, але забули про це домовитись із власними співробітниками.

В «Лос-Анджелес Таймс» рішення ухвалював її власник, Патрік Сун-Шіонг. Журналісти на таке не підписувались, і частина звільнилась. При чому не останні люди в газеті, зокрема редакторка Маріель Гарза та члени редакційної ради Роберт Грін та Карін Кляйн.

Колумніст Times Гаррі Літман звільнився вже потім, коли Сун-Шіонг залучив консервативного журналіста Скотта Дженнінгса до оновленої редакційної ради. Літман назвав це «ганебною капітуляцію» газети перед Трампом.

За кілька днів після «Times», «The Washington Post» оголосила, що більше не буде підтримувати кандидатів у президентських перегонах. Власник газети – мільярдер Джефф Безос також призупинив заплановану редакційною колегією підтримку Камали Гарріс. «Post» підтримував демократів на всіх президентських виборах з 1976 року.

Цей крок викликав обурення профспілки «Post». 20 оглядачів газети підписали відкритого листа, де засудили рішення газети. Кілька членів редакційної ради пішли у відставку, а головний редактор Роберт Каган звільнився.

В результаті газета також втратила 250 000 передплатників, що стало ще одним фінансовим ударом після того, як вона вже була на шляху до втрати 77 мільйонів доларів цього року.

Безос намагався виправдатися, написав статтю на захист свого рішення, посилаючись на зростаючу недовіру до ЗМІ.

«Самої по собі відмови від підтримки кандидатів у президенти недостатньо, щоб підняти нас на шкалі довіри, але це значущий крок у правильному напрямку», — написав він. «Мені б хотілося, щоб ми внесли зміни раніше, ніж ми це зробили, не за мить від виборів та емоцій навколо них. Це було неадекватне планування, а не якась навмисна стратегія».

4. Телепроєкти, які все змінили

Та у морі негараздів і штормів в медіа були і приклади впливу. Це теж про скандали, але в цих випадках не всередині газет та телеканалів. Скандали були з іншими компаніями — журналістська робота дозволила пролити світло на них.

Три британських телепроєкти в 2024 році сколихнули суспільство.

Перший — псевдодокументальний серіал «Містер Бейтс проти пошти» на телеканалі ITV. Знятий як документальний, але з акторами в ролях справжніх учасників подій.

Рідко коли імідж культового в країні бренду був так ґрунтовно зруйнований телевізійним проєктом. Британська преса в унісон пише, що ніколи ще жодна телевізійна драма не досягала такого впливу на громадську думку.

Трансляція серіалу відбулася в січні 2024 року. Вона стала піар-катастрофою для Британської пошти. 

Історія полягає в тому, що десятками років через системну технічну помилку працівників відділень пошти звинувачували в недостачі коштів. Їх звільняли, їх зобов'язували виплачувати «недостачу». Четверо людей протягом цих років скоїли самогубство. Комусь довелось жити в авто через те, що все майно розпродали, щоб розрахуватися із колишнім роботодавцем. Вище керівництво завжди заперечувало, що в системі технічних розрахунків може бути помилка. А вона там була.

Після виходу серіалу тодішній прем'єр-міністр Британії Ріші Сунак наказав виплатити всім постраждалим працівникам Пошти по 75 тисяч фунтів. І пообіцяв окремий закон, який би дозволив гуртом закрити всі судові справи на користь працівників проти установи.

Другий проєкт — документальне розслідування «BBC» про зловживання дитячою працею на єгипетських жасминових фермах. Жасмин звідти використовується у виробництві парфумів L’Oréal і Estée Lauder. Після ефіру фільму L’Oréal заявили, що вже давно вирішують цю проблему, що дізнались про це «якраз напередодні того, як ВВС звернулись до них за коментарем». І, мовляв, вони вже в контакті з урядом Єгипту — працюють над тим, щоб наступний врожай жасмину вже не збирали діти за копійки.

І третій грандіозний проєкт (теж від ВВС) — фільм, в якому журналісти зібрали понад 20 колишніх співробітниць розкішного лондонського універмагу Harrods. Вони стверджують, що його колишній власник Мохамед Аль-Файєд їх зґвалтував. Це тривало роками. І жодна з них не знала про інших. Тому всі звинувачували себе і боялись про це говорити. 

Дівчат наймали в якості його асистенток (героїні розповідають, що одночасно в нього бувало по 25 асистенток), він віз їх із собою «у відрядження» в Париж. Там селив в суміжний номер, де двері між кімнатами не запирались. Зате вихід назовні охоронявся власною сек'юріті Мохамеда.

Самому Аль-Файєду вже нічого не буде — він помер за рік до розслідування. Саме його смерть, до речі, додала сміливості жінкам почати про це говорити. Але фільм спонукав нових власників Harrods проводити внутрішнє розслідування щодо тих працівників, які були в колективі за часів Аль-Файєда.

Антоніну ж в цьому випадку цікавить той непримітний (і неважливий для британської преси) факт, що колишня українська телеведуча і нині «гуру» з етикету Оля Фреймут якось згадувала часи своєї юності в Лондоні і розповідала цікаве. Наприклад, що проходила стажування в Harrods і багато чому навчилась від керівництва. Цікаво було би дізнатись подробиці.

5. Ведучий-педофіл з ВВС

Але повернімося до скандалів галузевих. Щойно згадане ВВС, яке видало дійсно багато якісної роботи в 2024 році, на жаль, саме потерпає від цілої низки дуже серйозних скандалів.

Спочатку був Г’ю Едвардс. Одна з найвідоміших фігур на британському телебаченні. Його блискуча кар’єра завершилася ганьбою. 63-річний Едвардс, який був найбільш високооплачуваним ведучим новин BBC, у липні визнав себе винним у зберіганні непристойних зображень дітей.

Едвардса вважали людиною, якій можна довіряти, він був обличчям найважливіших для британської нації подій. Однак його кар’єра різко змінилася в липні 2023 року, коли з’явилися звинувачення в тому, що він платив підлітку за відверті сексуальні дії. 

За рік, у липні 2024, стало відомо, що Едвардс таємно отримував непристойні зображення та відео дітей від вже засудженого педофіла. Опальний ведучий зізнався, що мав 41 непристойне зображення в WhatsApp, включаючи сім дуже і дуже відвертих. Едвардса не стали ув'язнювати, але суддя Вестмінстерського магістратського суду сказав, що не буде «перебільшенням» сказати, що його «давно заслужена репутація вщент зруйнована».

Після скандалу дружина Едвардса Вікі Флінд подала на розлучення після 30 років шлюбу. 

6. «Танці з зірками» по-британськи

2024 рік мав стати роком святкування 20-річчя проєкту Strictly Come Dancing — аналогу «Танців з зірками» на британському ТБ. Але ювілей затьмарили скандали на танцполі.

На початку цього року актриса «Шерлока» Аманда Аббінгтон добровільно залишила шоу вже через п'ять тижнів, посилаючись на «особисті причини». Одразу після цього вона звинуватила свого партнера по танцях Джованні Перніс у жорстокому поводженні. Стверджує навіть, що у неї діагностували ПТСР після «жахливих» подій у шоу.

Після претензій телекомпанія почала багатомісячне розслідування, зрештою вирішивши не запрошувати більше італійського танцівника в проєкт.

Скандал поглибився, коли ще одного танцівника, Граціано Ді Пріма, також було звільнено. Цього разу через претензії його колишньої партнерки по танцях Зари Макдермотт. 

Ді Пріма зізнався, що на тренуваннях в 2023 році «штовхнув» свою партнерку. Після виходу з шоу він переїхав на рідну Сицилію, щоб працювати на сімейній фермі.

Як це завжди буває, звинувачення щодо цих танцівників продовжували сипатися від колишніх партнерок по танцях. Адже якщо людина себе поводить певним чином, то частіше за все вона так поводиться з усіма. Обидва звільнених танцівники виправдовувалися бажанням перемогти. Мовляв, перегинали палку, щоб довести своїх партнерок до досконалості в рухах.

7. Майстер-шеф зварився

Рік у ВВС, як бачимо, був складним. 

На десерт у грудні вибухнув іще один сандал. Зірка MasterChef Грегг Воллес був звинувачений у неприйнятній сексуальній поведінці від тринадцяти осіб.

BBC News надіслала листа представникам Уоллеса, в якому докладно описала претензії від різних учасниць за 17-річний період його роботи ведучим шоу. Серед звинувачень є і претензія ведучої нічних новин Кірсті Ворк. Вона брала участь у сезоні, де готували страви селебритіз в 2011 році. Ворк звинуватила Воллеса в тому, що він розповідав «сексуалізовані» історії та жарти під час зйомок. 

Не змовчав навіть сер Род Стюарт, який назвав Воллеса «товстим, лисим, невихованим хуліганом» в Instagram. Дружина музиканта саме брала участь в іншому селебриті-сезоні Masterchef у 2021 році. Вона теж підтвердила неприйнятну поведінку ведучого на майданчику. 

Воллес вирішив захищатися, написав пихатий пост в Інстаграм і закопав себе ще глибше. В пості він стверджував, що єдині люди, які мають до нього претензії, це  «жінки середнього класу певного віку». 

Але не тільки непристойні історії обурили учасниць шоу. У звинуваченнях є також про «обмацування», «неприйнятне оголення» та «сексистські зауваження».

Продакшен розпочав розслідування.

8. У ВВС проходить тривала перевірка «корпоративної культури» 

Декілька гучних скандалів з ведучими суспільного британського мовника загнали ВВС в неабияку кризу. І це на фоні того, що кількість щорічних ліцензій, які купують британці для перегляду ТБ, продовжує падати. 

В суспільстві і всередині корпорації почалися серйозні обговорення про інші джерела фінансування ВВС. Тож, найближчими роками ми можемо стати свідками загибелі системи, яку багато журналістів у світі вважали зразковою для виробництва неупереджених незалежних новин. Аналітики пророкують крах ВВС, якщо після 2027 року мовник не переключиться на інше джерело коштів (не із спецподатку на населення у вигляді ліцензій).

Криза фінансова в 2024 році підігрілась кризою довіри, коли декілька облич каналу втрапили у різного ступеню скандали. Голова BBC Самір Шах і генеральний директор Тім Деві доручили зовнішній компанії Change Associates дослідити «культуру робочого місця» BBC і звітувати навесні наступного року. Нас можуть чекати нові цікаві відкриття. Адже є підозра, що скарги на всіх персонажів скандалів надходили і раніше. Але їм не давали ходу.

9. Не про медіа, але за участі. Мегаскандал з Дідді та Джеєм Зі 

Цю історію ми відслідковували докладно. Про розвиток скандалу з американським продюсером та репером можна почитати в низці наших матеріалів тут, тут, тут і тут. Подробиці звинувачення Дідді в організації секстрафіку місяцями не сходили зі сторінок преси по всьому світу. 

Це і саме по собі скандал, який чіпляє всіх медійних персон, дотичних до розважальної індустрії США.

Окремо варто зазначити шкоду, яку наніс Дідді афроамериканській ком'юніті США. Він роками був прикладом успіху чорношкірого талановитого хлопчика, який «всього добився сам» і має мільйони доларів. Його прославляла в своїх шоу Опра Вінфрі, наголошуючи саме на тому, що бекграунд «людей кольору» не має значення, якщо наполегливо працювати. 

Протягом же останніх півроку всім оперативно довелося відмежовуватися від людини, яку звинувачують у згвалтуваннях (в тому числі неповнолітніх).

Ще один нюанс цієї лавини, який має безпосередній стосунок до медіа — намагання Джея Зі, якого неминуче затягує слідом за Дідді, підчищати будь-які звинувачення на свою адресу із впливових ЗМІ.

10. Блейк Лайвлі

Це найсвіжійший медіа скандал, цікавий в першу чергу тим, що засоби масової інформації доволі легко стали жертвою маніпуляцій піар-агентства, найнятого актором і режисером Джастіном Бальдоні задля руйнування репутації кінозірки Блейк Лайвлі. Щоправда, важко в цьому випадку називати «жертвами» саме медіа. Адже дісталося найбільше саме Лайвлі. В тому числі від медіа. 

Підсумок

Зібравши докупи провали іноземних колег, ми для себе відмітили цікавий факт. Скандали з українськими журналістами частіше за все трапляються через «зашквари»: десь щось ляпнуть або напишуть криво. Друзі ж «англосакси» працюють по-іншому. У них своя тема. Секс і насилля. 

«Антоніна»