За словами комбата, було багато випадків, коли йому доводилося відстоювати свою думку після отримання наказу.
Жодна війна не буває без втрат, але командиру завжди потрібно шукати можливість зберегти життя своїх бійців.
Що для цього потрібно робити, пояснив командир батальйону К2 Кирило Верес в інтерв’ю “Армія TV”.
“Не бути під*расом”, - різко відповів він на запитання і додав: “Як вберегти? Як свою дитину”.
Кирило Верес наголосив, що буває різний рівень втрат - 1:50 або 1:1, тому завжди треба думати про те, як зменшити це співвідношення на свою користь.
“Якщо 10 загинуло проти 4, то це не війна, а “матня”. Хто про це думав, хто це забезпечував?” - наголосив він.
За словами комбата, було багато випадків, коли йому доводилося відстоювати свою думку після отримання наказу.
“Два рази я писав рапорт, бо я не міг віддати цей наказ. Тоді я випросив дати більше часу. Раз я випросив 4 дні, а потім випросив 3, щоб зробити це по-своєму. Я розумію, що від ср*ки я нікуди вже не втечу, але хоч мінімізую свої втрати, не покладу всіх людей”, - розповів він.
Кирило Верес каже, що в такій ситуації зібрав командирів груп, пояснив завдання і чесно попередив про можливі наслідки.
“Повернулися ми з тієї операції, вона була успішна, завдання ми виконали, були поранені. Ми захопили п’ять позицій ворога, я розумів, що ми їх не втримаємо і дав наказ відійти, залишивши під собою дві. Я відводжу [бійців], фланги не витримують, не зробили інші комбати того, що мали, а я не залишу там своїх людей помирати, бо вони не протримаються день. І я дав наказ відійти на пару позицій назад, де ми спокійно закріпилися”, - розповів він.
Також комбат визнав, що своїх бійців потрібно змушувати копати укріплення, часом "матом їх крити", але тільки так вдасться зберегти їхнє життя.