Курсько-Харківська дилема: куди пішли ЗСУ

Власне, все нове - це добре забуте старе: "Коли, окупантів видавлять із півночі Харківщини?"

На тлі того, як у Курській області почалася певна активізація, великі любителі "зради" затягнули черговий ной, від "замість Курської області краще б кинули ці війська під Курахове" до "замість Курської області краще б звільнили північ Харківщини". І якщо з першим, про Покровськ і Курахове вже сто разів було пояснено, і той, кому дано, той усе зрозумів давно, то ось із Харківською областю пояснень не лунало... чи лунало?

Власне, все нове - це добре забуте старе: "Коли, окупантів витиснуть з півночі Харківщини?"

І на це запитання я відповім наступним, шокуючим багатьох чином: "Навіщо?"

Але перш ніж триггерити, варто звернути увагу ось на що...

До формування ГВ "Північ" біля кордону з Україною перебували групи військ чисельністю трохи більше 35 тисяч. ГВ "Бєлгород" - трохи більше 15 тисяч тіл, ГВ "Брянськ" і ГВ "Курськ" - близько 10 тисяч кожна. Але, після об'єднання в ГВ "Північ", ця кількість зросла до 50 тисяч, а напередодні початку наступу на Харківщину 10 травня їхня загальна кількість була 53 тисячі. Найчисленнішою залишалася колишня ГВ "Бєлгород" - близько 40 тис. тіл, зараз близько 55 тисяч.

Цього ресурсу досі не достатньо для того, щоб поліпшити становище РОВ на Вовчанському напрямку і в районі Липців. А тут ще й Курська область вистрілила в серпні 2024 року і протягом останніх місяців командування РОВ змушене було нарощувати ГВ "Курськ" до 55 тисяч, без, знову ж таки, особливих успіхів на полі бою.

Харківщина витягує у РОВ ресурс і сковує його в цій локації. Відкривши дві нові ділянки фронту, росія не може їх кинути, через твердолобу впертість незграбного генералітету, але і домогтися там успіху теж не може. Фактично, Харківщина висмоктує у РОВ зайвий ресурс, який потрібно регулярно оновлювати і підживлювати.

Якщо росіян зараз повністю вибити з Харківської області, то вони отримають можливість зосередити ресурс, що вивільнився, на одному або декількох напрямках.

Російське командування своїм перформенсом на Харківщині не тільки не досягло тактичних і тим паче оперативно-тактичних успіхів, угробило тисячі одиниць людського ресурсу і продовжують його там гробити, а й загнало себе в пастку, з якої вибратися практично неможливо. Адже якщо просто взяти і вивести війська з цих двох ділянок БД, то виникне питання: "А навіщо це все було потрібно, та ще й такою ціною?"

Тим паче, напередодні інавгурації Дональда Трампа виведення військ РОВ з півночі Харківщини матиме вигляд чергового, демонстративного репутаційного ляпаса Путіну. Тому Москва буде до останнього чіплятися за північ Харківщини, заливаючи туди ресурс, не дивлячись на проблеми на інших ділянках.

Північ Харківщини відіграє роль сковувальної зони, в якій триває монотонне перемелювання противника, який ні вивести не може війська для допомоги на інших ділянках, наприклад, Курську групу військ, ні посилити їх, оскільки ресурсу на це - немає.

Джерело