Дослідники виявили, що тварини використовують погоду для подолання дивовижних відстаней.
Коли справа доходить до польотів на великі відстані, кажанам необхідно подолати фізичні закони, що змушують всіх інших ссавців повертатися на Землю. У новому дослідженні вчені спостерігали за пересуванням самок вечірниць і помітили дещо цікаве, пише Science Alert.
Щовесни в Європі величезна кількість самок вечірниць (Nyctalus noctula) виходять із зимової сплячки й вагітніють, використовуючи сперму, що зберігається в їхніх матках протягом місяців. Самки виношують один або два ембріони, які розвиваються в дитинчат протягом 6-8 тижнів, а потім вирушають через континент, щоб народити малят на півночі, у Балтійському регіоні.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Тривалий час учені не могли розгадати, як їм вдається долати такі великі відстані. У новому дослідженні вченим з Інституту поведінки тварин імені Макса Планка в Німеччині нарешті вдалося пролити світло на цю таємницю.
Під час дослідження команда прикріпила крихітні датчики до 71 самки вечірниці під час їхньої міграції. Таким чином вчені змогли відстежувати пересування кажанів протягом чотирьох тижнів, реєструючи дивовижний діапазон вимірів, зокрема рівні активності та температуру повітря.
За словами співавтора дослідження, поведінкового еколога Едварда Хурме, вони з колегами очікували побачити, як самки регулярно зупиняються для дозаправлення. На відміну від птахів, кажани не запасаються жиром перед далекою подорожжю, а тому їм просто нізвідки брати "паливо" для польоту. Однак учені помітили щось дивне: щоразу, коли кажани вирішували рухатися далі, простежувалася цікава закономірність.
У деякі ночі вчені спостерігали величезне зростання кількості відльотів. Вони вирішили з'ясувати, що за цим стоїть. Дослідники виявили, що кажани, подібно до серферів, передчувають ідеальний момент, а саме — теплий ривок повітря і падіння тиску, яке призводить до весняного шторму. Простими словами, вечорниці їхали по штормових фронтах, використовуючи попутні вітри.
Тепер учені вважають, що осідлавши штормові вітри, кажани здатні плисти до своїх батьківських гнізд, долаючи дивовижні відстані за одну ніч — до 383 кілометрів. Цікаво, що тварини не просто ловлять одну "хвилю", а сідлають "набори" штормових фронтів, наближаючись до місця призначення з кожним новим сплеском низького тиску.
За словами іншого співавтора дослідження, поведінкового еколога Діна Дехманна, раніше вчені вважали, що кажани слідують якомусь коридору, але результати вказують на те, що такого просто не існує. По суті, вечірниці переміщаються по всьому ландшафту в загальному напрямку.
Датчики вчених також показали, що кажани використовують ці невидимі хвилі, щоб економити енергію під час подорожі.
Раніше Фокус писав про те, що вчені знайшли загадкове "шосте чуття" у кажанів.