У Коордштабі вважають, що Червоний Хрест не приділяє достатньо уваги проблемі війни в Україні

Міжнародна Федерація Товариств Червоного Хреста не приділяє достатньо уваги проблемі війни в Україні.

Про це заявив секретар Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими України Дмитро Усов на пресконференції "1000 днів несвободи: як повернути українських морпіхів з полону", передає кореспондент Укрінформу.

"Ми бачимо абсолютну безпорадність деяких міжнародних структур в плані тиску на РФ і доступу до місць утримання наших військовополонених та цивільних осіб... Нещодавня поїздка в Женеву на конференцію Федерації Червоного Хреста показалала, що питанням проблеми війни в Україні не приділяється достатньої уваги саме Федерацією Червноного Хреста, але і спроможності МКЧХ (Міжнародного комітету Червоного Хреста - ред.) доволі незначні", - сказав Усов.

За його словами, одним з основних напрямків роботи зараз є створення змішаних медичних комісій для огляду поранених та важкохворих військовополонених. Зідно з третьою Женевською конвенцією, створення таких комісій є обов’язковими для країн-учасниць конфлікту, проте російська сторона їх не погоджує, а МКЧХ не докладає достатньо зусиль, щоб посилити вплив і тиск на Росію, наголосив представник Координаційного штабу.

За його словами, нині основним джерелом інформації про стан здоров’я та місце перебування полонених є опитування визволених з полону і дані інших спецструктур.

Водночас радник Департаменту міжнародного права МЗС Богдан Чумак, говорячи про дипломатичні шляхи отримання інформації про військовополонених, наголосив, що найефективнішим з них є наявність держави-покровительки.

"Дипломатичним шляхом, перш за все, на нашу думку, найбільш ефективним є держава-покровителька, яка наразі відсутня в України, але ми продовжуємо роботу над цим. Ми сподіваємося, що та робота, особливо останніх місяців 2024 року під керівництвом міністра закордонних справ Андрія Сибіги, врешті-решт дадують позитивні результати і в України буде держава-покровителька", - зазначив Чумак.

За його словами, поява держави-покровительки для України дасть змогу отримати функціонал, який передбачений Женевськими конвенціями. Йдеться, зокрема, про можливість відвідування представниками держави-покровительки місць утримання бранців, отримання інформації про умови перебування і стан здоров'я військовополонених, відвідання судових засідань над полоненими і пошук адвокатів для них, передача кореспонденції.

Крім того, це також створює можливість для подальшого посередництва щодо репатріації важкопоранених та тяжкохворих військовополонених.

Водночас Чумак зауважив, що на призначення держави-покровительки потрібна згода РФ. "Ми не можемо до кінця бути впевненими, чи погодиться в цьому році Росія чи ні, але принаймні ми не можемо опускати руки і припиняти консультації, перемовини, шукати шляхи, щоб з'явилися нейтральні країни, які будуть готові говорити про це з РФ", - зазначив він.

За словами радника, якщо Росія погодиться на те, щоб якась із нейтральних країн стала державою-покровителькою України, це створює зобов'язання РФ саме перед цією державою. "Вже тоді Росія бути стояти перед вибором: або вона порушує домовленість із цією країною і створює собі додаткові дипломатичні проблеми, або вона тяжко, важко, але починає виконувати ті зобов'язання, які будуть передбачатися саме в рамках домовленості з цією нейтральною країною", - наголосив він.

Як повідомлялося, у червні 2024 року в МЗС заявили, що Україна отримала низку пропозицій від країн виступити в ролі держави-покровительки, але Росія відкинула вже дві з них.