Чому претензії Трампа на Канаду, Гренландію та Панаму відкривають скриньку Пандори
Чому претензії Трампа на Канаду, Гренландію та Панаму відкривають скриньку Пандори

Чому претензії Трампа на Канаду, Гренландію та Панаму відкривають скриньку Пандори

Китай та Росія інтенсивно розвивають Північний морський шлях, використовуючи арктичну слабкість США.

Претензії Трампа на Канаду, Гренландію та Панаму відкривають скриньку Пандори. І в Мехіко показали Трампу карту, де добра половина Америки - це територія Мексики. А з Москви ще покажуть згодом, що "Аляска - наша!" і в Кремлі захочуть вийти на російсько-мексиканський кордон в районі Форт-Росс. Вважаєте, я кепкую? Зовсім ні. Ось вам цитата мовою оригіналу: "На вопрос, с кем граничит Россия, каждый успевающий школьник начнёт перечислять различные страны – от Польши до Монголии. И никто, наверное, не назовёт такую страну, как Мексика".

Китай та Росія інтенсивно розвивають Північний морський шлях, використовуючи арктичну слабкість США.

Хто контролює Гренландію, Ісландію та Свальбард, той контролює ворота в Арктику з Північної Атлантики та навпаки. США спільно з Європою можуть створити Західний щит китайській та російській експансії.

Східний щит міг би бути утворений, якщо би Трамп пригадав, що острів Врангеля в районі Чукотського моря та неподалік Берінгової протоки, насправді не належить Росії. В 1924 році радянська канонерка "Красный Октябрь" просто захопила його, викинувши звідти нечисельну групу американських мешканців. В 1928 році США відкинули радянську анексію острова, але не вдалися до практичних кроків. В 2022 року несміливо було підняте питання на якій підставі цей американський острів контролює Росія. Томас Емануель Данс, який у 2021 році був уповноваженим Комісії США з досліджень Арктики, заявив, що жодного офіційного визнання збоку США претензій Росії на острів, який Москва вважає частиною Чукотського автономного округу, ніколи не було. Усе змінило вторгнення Росії в Україну, а з ним "питання суверенітету та територіальної цілісності тепер стоять на передньому плані", — сказав Данс для Newsweek. За його словами, "повернення американської землі було б дуже продуктивним кроком, особливо тому, що ми намагаємося відновити український суверенітет над їхніми землями, і у нас є власні проблеми з Росією".

Якщо Росія ревізує кордони в Європі, то США мають усі підстави ревізувати кордони в Арктиці. Але Трампу, здається, слабо виставити претензію Пу! Куди легше кпинити Трюдо та Фредеріксен. Ось так MAGA перетворюється в клоунаду, над якою сміються у світі, хоча це, насправді, сумно.

Хто такий Михайло Гончар

Гончар Михайло Михайлович (нар. 17 лютого 1963) — український експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин. Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", головний редактор часопису "Чорноморська безпека", пише Вікіпедія.
У 2000-х роках працював у системі нафтогазового комплексу України, займаючи відповідальні посади. Досліджував питання енергетичної безпеки, міжнародних енергетичних відносин, нафтогазового сектору, нетрадиційних вуглеводнів, реформування енергетичного сектору, глобальних енергетичних ринків. Був експертом української частини міжурядових комісій з економічного співробітництва з Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Чехією, Казахстаном, Азербайджаном, Грузією, Туреччиною.

З 2007 року працює в неурядовому секторі — спочатку очолював енергетичні програми і київське представництво "Номос-Енергія" аналітичного центру "Номос", а у 2009 році заснував і очолив аналітичний Think Tank Центр глобалістики "Стратегія ХХІ". Головний редактор часопису "Чорноморська безпека" (з 2017 року). Автор, співавтор та редактор низки книг та публікацій з проблематики енергетики, енергетичної безпеки, міжнародних відносин, виданих як в Україні, так і у Польщі, Словаччині, Німеччині, Великій Британії, Туреччині, Нідерландах, Фінляндії тощо. З 2016 року — член Державного комітету з промислової політики. Має статус асоційованого експерта Центру Разумкова та Центру дослідження Росії.

Джерело

Джерело матеріала
loader
loader