Конкурс на директора БЕБ 2.0: чи має Бюро шанси на перезавантаження

До 24 січня триває прийом документів на участь у конкурсі на директора Бюро економічної безпеки (БЕБ). Під час першого відбору зареєстрували понад 50 заявок. Очікується не менша кількість і цьогоріч.

Кожне прізвище кандидата перебуватиме під прискіпливою увагою медіа та громадськості, яка паралельно оцінюватиме його доброчесність, як це було із конкурсом у Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК).

Дійсно, процедури на конкурс у БЕБ прописано значно краще, ніж попередні на керівників ключових антикорупційних інституцій. Більшість пропозицій антикорупційних центрів і громадськості також враховано комісією. Це приклад для МВС і Нацполіції, які щосили намагаються протягнути ручний режим призначень під виглядом псевдоконкурсів у законопроєкті №12159.

Як проходитиме конкурс у БЕБ?

Після отримання заявок і рішення про допуск на кандидатів чекатимуть кілька етапів випробувань:

• анонімне тестування загальних навичок — за трьома блоками запитань кандидатам потрібно буде набрати мінімум 107 балів зі 145 можливих, аби пройти до наступного етапу;
• анонімне тестування на знання законодавства — тут прохідний бал 28 із 40 можливих;
• практичні завдання на володіння професійними практичними уміннями та навичками — виконані завдання буде опубліковано на сайті Кабінету міністрів України, максимальна кількість балів 100. До наступного етапу перейдуть 40 кандидатів, які наберуть найбільшу кількість балів, рейтинг також буде опублікований;
• практичні завдання на наявність організаційних і лідерських якостей — відповіді також будуть доступні для перегляду;
• оцінювання особистісних компетенцій — шляхом тестування та інтерв’ю з психологом;
• перевірка на відповідність критерію доброчесності — важливо, що громадськість може надавати комісії інформацію щодо доброчесності кандидатів. Оцінюватимуться незалежність, чесність, неупередженість, непідкупність, сумлінність і дотримання етичних норм кандидатів, досліджуватимуться джерела походження майна;
• співбесіда із кандидатами — найцікавіший етап, адже транслюватиметься наживо. Кандидати відповідатимуть на запитання, які виникли в комісії щодо їхньої доброчесності, а також професійної компетентності;
• затвердження кандидатур переможців — після співбесід під час окремого засідання комісія проведе відкрите голосування щодо кожного кандидата та запропонує Кабміну не більш як два кандидати на директора БЕБ.

Важливо, що цього разу комісія врахувала більшість рекомендацій, що надійшли від громадськості. Про це повідомила голова комісії Лаура Стефан.

Зокрема, враховано таке.

Перше — дедлайни. Зокрема, визначено дедлайни публікації документів, рейтингів результатів тестування, проведення практичних завдань і співбесід, а також публікації кандидатур переможців.

Друге — думка громадськості буде враховуватися. Комісія на рівні регламенту затвердила пропозицію щодо врахування інформації, наданої громадянами. Це вкрай важливо, особливо на етапі оцінювання доброчесності кандидатів. Наш досвід моніторингу конкурсу в НАЗК і надання комісії інформації про кандидатів, яка стала корисною для етапу співбесід, це підтверджує. Зокрема, величезним плюсом є зацікавленість із боку громадськості паралельно моніторити кандидатів, — про це вже заявила низка громадських організацій.

Третє — відкритість комісії. Зокрема, прийнято пропозицію щодо публікації балів кожного члена комісії, а також її відкритість до представників ЗМІ.

Такий крок комісії дає підстави сподіватися на максимальну прозорість конкурсу, а також на те, що дослухаються до громадськості щодо виявлених матеріалів про кандидатів.

А судді хто?

Традиційно конкурсні комісії до ключових антикорупційних інституцій формуються із залученням міжнародних партнерів із переважним правом голосу. Проте цей формат було прийнято після низки поправок і «штормів» у комітетах.

Конкурсна комісія складається із шести осіб, по троє — з української сторони та від міжнародників.

Представники міжнародників, які мають переважне право голосу:

• Лаура Стефан — голова комісії, засновниця та виконавча директорка Експертного форуму (EFOR), міжнародна експертка з питань антикорупційної реформи для Європейської комісії, Світового банку, Програми розвитку ООН, Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), голова регіональної антикорупційної ініціативи. Лаура Стефан також була членом комісії з відбору нового голови НАЗК;
• Джеймс Вассерстром — засновник і виконавчий директор Фундації доброчесності та притулку (Торонто, Канада), засновник і виконавчий директор / старший консультант The Wasserstrorri Group (Салоніки, Греція);
• Донатас Маласкевічюс — керівник Бюро зв’язків Литовської поліції при ЄВРОПОЛ, експерт із запобігання корупції Проєкту ЄС у зміцненні стійкості Інтегрованого управління кордонами в Україні (EU4IBMResilience), реалізованого Міжнародним центром з питань міграційної політики розвитку (ICMPD).

Українську сторону представляють:

• Олег Гиляка — заступник головного ученого секретаря — начальник управління стратегічного розвитку Національної академії правових наук;
• Тетяна Мацелик — професорка кафедри фінансового та податкового права Державного податкового університету;
• Юрій Пономаренко — завідувач кафедри кримінального права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

Чому перезавантаження БЕБ 2.0 таке важливе?

БЕБ Києва очолює люстрований 2015-го прокурор Назар Константинов із квартирою за 9 млн грн, та ключове — із зв'язками з т.в.о директора БЕБ України Сергієм Перхуном.

Так сталося, що 2018 року Константинов позичив дружині свого нинішнього керівника Перхуна 1 млн грн на купівлю квартири. Через п’ять років Перхун призначає позиконадавача на керівну посаду в Києві. Співпадіння? Не думаю. Принаймні у ключових антикорупційних органах так не має бути.

Тому конкурс на директора БЕБ, його прозорість та обрання незалежного й доброчесного керівника є надважливими для подальшої роботи та перезавантаження Бюро.

Адже після призначення директора БЕБ запуститься процедура переатестації працівників відомства, що триватиме протягом 18 місяців. У складі атестаційної комісії будуть 12 осіб, із них шестеро — квота нового керівника та шестеро — визначені міжнародниками представники від громадських об’єднань, спілок, асоціацій та інших об’єднань юридичних осіб, що протягом останніх трьох років здійснюють діяльність, спрямовану на покращення бізнес-клімату, захисту прав і інтересів бізнесу в Україні.

Також зміни торкнуться кадрових призначень до БЕБ, — конкурси залишаться, але оновляться підходи. За прикладом атестаційних комісій буде сформовано конкурсні комісії.

Новий директор БЕБ має показати ефективність роботи вже у перший рік. Через рік і через три роки після призначення керівника на відомство чекає незалежний аудит.

Чи вдасться БЕБ перезавантажити та повністю переформатувати із «невдалого проєкту», як його зараз оцінюють, на вдалий, великою мірою залежить від процедур і результату конкурсу.

Моніторимо.