Як українська наука шукає шлях до бізнесу: від ідеї до стартапу
Як українська наука шукає шлях до бізнесу: від ідеї до стартапу

Як українська наука шукає шлях до бізнесу: від ідеї до стартапу

Як українська наука шукає шлях до бізнесу: від ідеї до стартапу

Наука є джерелом нових ідей, відкриттів і розробок. Але впровадження наукових розробок і співпраця з бізнесом залишається «ахіллесовою п’ятою» української науки. На запитання «Чи плануєте впроваджувати результати наукових досліджень? Чи співпрацюєте з реальним сектором економіки?» чимало вчених дуже хотіли б відповісти «Так!», але наразі лише розводять руками. Тим часом це надзвичайно важливо для країни, адже для розвитку економіки й технологічного прориву потрібен розвиток високотехнологічних галузей. А для того, щоб наукові відкриття трансформувалися в технологічний прорив, треба сформувати виробничу інфраструктуру та підготувати нове покоління вчених-підприємців, які будуть рушіями інновацій.

Одна з можливих відповідей на ці виклики — створення стартап-шкіл, де фахівці допомагатимуть науковцям налагоджувати зв’язки з бізнесом та створювати наукомісткі стартапи.

В жовтні 2024-го Міністерство освіти і науки започаткувало експериментальний проєкт зі створення мережі стартап-шкіл — інкубаторів — акселераторів на базі закладів вищої освіти та наукових установ. Рада МОН з розвитку інновацій оголосила конкурс і визначила шість університетів, на базі яких відкриються такі стартап-школи. Один з них — Київський академічний університет (КАУ) — вже працює з науковими стартапами на базі свого наукового парку Academ.City і має перші результати. Нещодавно в КАУ було проведено «демо-день», під час якого науковці презентували свої науково-інноваційні проєкти, підготовлені в межах акселераційної програми. Звісно, це лише перші кроки, і їх наразі важко назвати стартапами, але вони мають усі шанси ними стати. Ось кілька цікавих проєктів, презентованих науковцями в Academ.City.

Порошок і «наукова магія»

Вітряк на вітроелектростанції, турбіна чи двигун автівки зможуть працювати довше, якщо на робочі поверхні деталей нанести захисне покриття. Саме таке покриття на основі новітніх композиційних порошків розробили науковці Інституту проблем матеріалознавства ім. І.Францевича НАН України. Дослідники створюють стартап CeraMet. «Ми пропонуємо новітні матеріали для роботи в екстремальних умовах — підвищеної температури, корозійного середовища, — пояснив член команди стартапу Ілля Морщ. — Наш матеріал збільшить термін служби деталей у півтора-два рази».

2025 року стартап планує укласти перші договори з українськими компаніями, 2026-го — вийти на європейський ринок, надалі — стати ключовим гравцем на ринку захисних покриттів.

Утім, на запитання підприємців про ланцюжок продажів (бо ж недостатньо купити кілограм порошку, його треба нанести на деталь) члени команди відповідали не дуже впевнено. Тому бізнесмени порадили залучити в команду людину, яка допоможе саме з комерційною складовою.

Проєкт переміг у категорії «Найкращий проєкт за науково-дослідницькою складовою» та отримав приз — консультацію спеціалістів Центру підтримки технологій та інновацій (TISC, КАУ).

Дані заради добра

Допомогти людям із хронічними захворюваннями стежити за станом здоров’я прагнуть науковці Інституту кібернетики ім. В.Глушкова НАН України. Вчені вже співпрацюють із міжнародним консорціумом, який упроваджує систему моніторингу, що допомагає уникнути повторних госпіталізацій. Система моніторингу передбачає збір і аналіз даних п’яти діагностичних приладів — тонометра, оксиметра, глюкометра, спірометра, електрокардіографа.

«Наша група розробляє кишеньковий електрокардіограф, — розповів член команди стартапу CRANE, провідний науковий співробітник Інституту кібернетики ім. В.Глушкова Ілля Чайковський. — Маємо вагомі наукові напрацювання, цінність яких підтвердило дослідження, виконане спільно з компанією Bayer та клінікою університету Гутенберга».

Дослідники хочуть принести європейську практикуконтролю здоров’я в Україну. Для успіху їм, зокрема, потрібні знання з бізнес-моделювання. Саме таку консультацію вони отримають від спеціалістів Academ.City — як переможці Акселераційної програми в категорії «Найкращий проєкт за потенціалом комерціалізації».

Нестрашні тести

Пораду залучити в команду людину, яка розуміється на бізнесі, отримав і ще один стартап-переможець Акселераційної програми — AIREST (що перекладається як «швидкий емоційний скринінг-тест на основі штучного інтелекту»). Члени команди, молоді біологи, розробили тест для діагностики посттравматичного стресового розладу. За задумом дослідників, скринінг допоможе лікарям провести швидку діагностику пацієнтів, які мають симптоми ПТСР (наприклад розлади травлення). Аудіовізуальний тест аналізує увагу, міміку та голос, і якщо є підозра на ПТСР, рекомендує звернутися до профільного фахівця.

«ПТСР в Україні недодіагностований, — упевнений Богдан Гаран. — За даними НСЗУ, цей діагноз мають 25 тисяч пацієнтів, але, за деякими оцінками, ПТСР та інші ментальні розлади можуть мати 15 мільйонів українців. На жаль, люди не звертаються до лікарів, вважають, що це соромно».

Команда працює з літа 2023 року й має хороші результати. Зокрема дослідники створили застосунок і перемогли в кількох міжнародних хакатонах. Нині їм потрібна допомога айтівців, допомога у створенні бізнес-моделі стартапу тощо. Як переможець у категорії «Найбільш соціально значущий інноваційний проєкт» AIREST отримає приз — відеоролик про свою роботу. Цей ролик дослідники зможуть використати для популяризації ідеї діагностики ПТСР.

Приз наукових симпатій

Наукові результати всіх п’ятнадцяти проєктів, представлених під час демо-дня, були вагомими. Тому Інноваційний центр КАУ обрав іще п’ять стартапів, які отримали призи «наукових симпатій» — сертифікати на розроблення дорожньої карти розвитку проєкту та підготовку пакету документів для подальшої комерціалізації.

Цю підтримку здобудуть: проєкт із переробки літій-залізо-фосфатних акумуляторних батарей (розроблений науковцями Міжвідомчого відділення електрохімічної енергетики НАН України); технологія переробки мулових полів (ТОВ «Агродар»); Центр цифрових технологій неруйнівного контролю (Віртуальний центр цифрових інновацій КАУ); проєкт Flow Unlock, який пропонує елементи з ефектом пам’яті для закриття заслонів водорозподільчих мереж під час аварій (Інститут металофізики ім. Г.Курдюмова НАН України) та AIREST, про який згадано вище.

Зовсім інша історія

Чого ж навчали членів команд?

Програмна директорка благодійного фонду Academ.City Катерина Вовк розповіла, що дослідникам пояснювали, що таке венчурний капітал, чого очікують інвестори, як презентувати свою ідею чи проєкт. Кожну команду консультували ментори — люди з економічною, юридичною освітою. «Наша мета — пояснити вченим, що наука має бути корисною для людей і держави. І щоб дослідники, які хочуть упровадити свої розробки, розуміли, як це зробити», — зазначила пані Катерина.

Для цього, за словами співрозмовниці, науковцям потрібно навчитися багатьох речей, зокрема того, як правильно оцінювати ринок і свої можливості (це наразі найскладніше). «У звіті можна написати: розробку можна використати там-то й там-то. А справді впровадити — це зовсім інша історія», — додала вона.

На запитання про набуті знання науковиця Інституту металофізики імені Г.Курдюмова НАН України Віра Філатова відповіла, що її команда (стартап STOP fatigue cracks) отримала чимало корисних порад. Учені сподіваються скористатися цими знаннями та комерціалізувати технологію антикорозійної обробки ультразвуком інженерних металоконструкцій (яка отримала премію в галузі науки й техніки). Ця технологія буде корисною, наприклад, для зміцнення колісних пар вагонів метрополітену. За підрахунками вчених, обробка кареток вагонів дасть змогу заощаджувати 850 мільйонів гривень щорічно. Один поїзд із обробленою колісною парою вже «бігає» на «синій гілці» метро.

Хто не може терпіти

Чого ж бракує науці та бізнесу для впровадження інноваційних розробок? Із чого мають починатися зміни?

На думку завідувачки кафедри маркетингу та управління бізнесу НаУКМА Катерини Пічік (яку вона висловила під час дискусії «Інтеграція науково-інноваційних рішень у реальний сектор економіки: виклики та перспективи»), починати потрібно з навчання молоді. Саме тому в Могилянці вже навчають студентів менеджменту стартапів. І хоча студентські ідеї інколи «фантазійні», є й реальні проєкти, які можна втілювати в життя.

І бізнесмени, й науковці, які мають досвід співпраці з виробничниками, впевнені: починати треба з пошуку проблеми. «Я б згадала історію про громадську вбиральню. Усім потрібна вбиральня, але скористається нею той, хто вже не може терпіти, — зазначила Віра Філатова. — Тобто має бути проблема, за розв’язанням якої бізнес прийде до науки».

Звісно, аби бізнес знав, куди йти й де шукати, наукові установи мають розповідати про свою роботу. «Бо якщо відкрити сайти НАН України чи наукових установ, незрозуміло, чим конкретно вони займаються і яку проблему можуть вирішити», — додала пані Віра.

З нею згоден і виконавчий директор Української асоціації венчурного та приватного капіталу Дмитро Кузьменко. «Маєте розуміти, хто ваш клієнт, яку проблему вирішуєте й наскільки ця проблема критична», — наголосив він.

Для впровадження інновацій необхідні також законодавчі зміни. На думку радника директора ТОВ «КТС-ІНТЕК3» Віктора Бутка, технологічні процеси в енергетиці неймовірно зарегульовані — нормативними актами, технологічними регламентами тощо. «У світі для інновацій часто використовують такий інструмент, як «регуляторна пісочниця», — розповів пан Віктор. — Цей інструмент дає можливість відступити від регуляторного поля, провести експеримент, отримати фінансовий, технологічний, соціальний результат. Упевнений, що цей інструмент потрібен і в Україні».

І вчені, й підприємці переконані, що для перетворення наукових результатів у інновації і впровадження у виробництво необхідна спеціальна інфраструктура. Бо ж кожному академічному стартапу радять знайти спеціаліста з просування на ринки, але цих спеціалістів дуже мало і їхні послуги коштують дорого. Тому, на думку Віктора Бутка, «команди академічних стартапів треба «брати за руку» й вести до моменту виходу на ринок, коли вони зможуть самостійно впроваджувати проєкти чи залучати власних фахівців».

Джерело матеріала
loader