У Росії до реєстру «іноагентів» внесли п'ятьох медійників. Серед них — українська журналістка, ведуча «Настоящего времени» Ірина Ромалійська

Мін'юст Росії вніс п'ятьох журналістів до реєстру «іноземних агентів». Зокрема, такий статус в країні-агресорі присвоїли українській журналістці, ведучій каналу «Настоящее время» Ірині Ромалійській. 

У коментарі «Детектору медіа» журналістка розповіла, що причинами внесення до реєстру в Росії називають її співпрацю з організацією, яка визнана «іноагентом» та «небажаною» на території Росії, участь у створенні та розповсюдженні матеріалів цієї організації, поширення «недостовірних відомостей», спрямованих «на формування негативного образу Збройних сил РФ», та підтримку Збройних сил України.

«Розцінюю це як високу оцінку роботи телеканалу і себе особисто. Значить, все правильно ми робимо», — зазначила Ірина Ромалійська.

Зауважимо, що «іноземними агентами» в Росії можуть визнати російських чи іноземних юридичних осіб, а також  фізичних осіб незалежно від громадянства.

До реєстру також додали журналістку Ксенію Туркову, яка з 2017 року працює в російській службі «Голосу Америки». 

Раніше вона була ведучою на українській радіостанції «Радио Вести», а також виконавчою продюсеркою проєкту hromadske «Громадське російською». До свого переїзду в Україну у 2013 році журналістка працювала в багатьох російських медіа, зокрема була ведучою радіо «Эхо Москвы».

«Детектор медіа» звернувся до Ксенії по коментар з приводу внесення до російського реєстру «іноагентів» та очікує на її відповідь.

Окрім цього, у переліку «іноагентів» в Росії відтепер — журналісти російської служби BBC Андрій Козенко та Анастасія Лотарьова, журналіст «Эха Москвы» Антон Рубін, наукова співробітниця Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії Олександра Прокопенко та волонтерська ініціатива «Ідіть лісом», яка створена для тих, хто хоче уникнути призову до армії та участі у війні проти України.

З того часу міністерство юстиції Росії внесло до списку «іноземних агентів» десятки ЗМІ та сотні фізичних осіб, зокрема «Голос Америки», проєкти «Радіо Вільна Європа» / «Радіо Свобода», телеканал «Настоящее Время», «Дождь», видання «Медуза», Bellingcat, журналістів Аркадія Бабченка, Христо Грозєва, Євгенія Кисельова та Матвія Ганапольського, публіциста Андрія Піонтковського, тощо.

• Читайте також: Кремлю вдається ефективно впливати на суспільну думку в РФ за допомогою статусу «іноземного агента»

11 червня 2024 року Держдума РФ у першому читанні також прийняла законопроєкт, який дає право російському уряду визнавати «будь-яку» іноземну організацію «небажаною» та вводить кримінальне покарання за участь у «будь-яких» організаціях, класифікованих як «небажані».

18 червня Європейський суд з прав людини визнав, що Росія порушила Європейську конвенцію з прав людини, визначивши кілька іноземних організацій як «небажаних» та переслідуючи власних громадян за зв’язки з цими організаціями.

Раніше генпрокуратура Росії внесла до списку «небажаних організацій» видання Sota Media. Редакція заявила, що продовжить роботу в РФ, попри «небажаний» статус. Такий статус у Росії також мають німецький медіапроєкт Dekoder, український Фонд компетентної допомоги армії «Повернись живим», розслідувачі Conflict Intelligence Team, видання «Новая газета. Европа», видання «Медуза», корпорація «Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода» та інші.

Фото: Ірина Ромалійська/фейсбук