/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Fc54def15845a43ddab5ed1e19138c2de.jpg)
Пам’яті пластуна, старшого солдата Василя Дорошенка
Старший солдат Василь Дорошенко загинув 13 серпня 2023 року поблизу села Кліщіївка Донецької області. Йому було лише 28 років.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F8db99fcd7671f7b20627d5f935c043b5.jpg)
Активний волонтер, пластун, учасник Євромайдану, письменник, мандрівник, захоплювався ідеалами лицарства та втілював їх у сучасному світі…
До війська Василь зголосився добровільно. Побратим розповів, що до військкомату чоловік пішов у 2022 році, вражений звірствами росіян щодо цивільного населення.
"Це насправді була низка подій. Але одна з них - обстріл краматорського вокзалу. Василь розповідав: коли побачив наслідки цього обстрілу, то сказав собі, що більше не може залишатися в тилу", - розповідає друг загиблого Ростислав Кузик.
Військову службу Василь розпочинав у складі 45-ї окремої артилерійської бригади. Утім, воїну не подобалося, що бригада перебуває переважно в тилу, на полігоні. Він прагнув на фронт. Відтак, у лютому 2023 року його перевели до 3-ї окремої штурмової бригади – тут він почав служити механіком-водієм броньованої машини. Згодом опинився під Бахмутом.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F8116a526aabb8398d1a7cced3f445fa2.jpg)
"Він дуже сильно мотивував їхню команду. Команда бачила, що їх завозить на операцію абсолютно безстрашна людина, і вивозить їхніх поранених, будучи сам пораненим. Одного разу він вивіз величезну групу поранених на підбитій броні. Команда була в ньому впевнена", - згадує військовослужбовець 3 ОШБр із позивним "Стіл".
У травні 2023 року Василь отримав поранення, проте після реабілітації одразу повернувся у стрій.
Останній свій бій «Паладін» прийняв південніше Бахмута – він загинув при черговій спробі штурмувати позиції ворога в ході контрнаступу ЗСУ.
До служби у війську Василь був активним пластуном.
Він народився 21 квітня 1995 року в селі Тязів на Івано-Франківщині. Після школи навчався в Івано-Франківському державному коледжі технологій і бізнесу. У 2014 році брав участь у Євромайдані. Того ж року вступив до Національної скаутської організації України «Пласт».
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Fd9e3269c50d7dc53454c3ba95abe1f1c.jpg)
"Із 2015 по 2017 р. був новацьким виховником рою «Динозаврики» гнізда ч. 49 «Прайд» в станиці Івано-Франківськ... Свій новацький рій перевів в юнацтво до 49 куреня ім. І. Миколайчука 19 грудня 2017 р. На це переведення приїхав спеціально з Польщі, щоб встигнути на сходини, і це стало великим для всіх сюрпризом. У 2020 р. у звʼязку зі зміною місцем проживання перейшов до станиці Львів, де допомагав кадрі виховників 109 куреня ім. Я. Горошка (кaдра виховників і виховниць – це об’єднання вишколених виховників і виховниць, які дбають про успішність виховного процесу та самовиховної праці юнацтва». - ред.)", - йдеться в повідомленні Пласту.
Василь мав кілька вищих освіт: після коледжу навчався на історичному факультеті Українського католицького університету, з осені 2021 року заочно здобував юридичну освіту в Національному університеті «Львівська політехніка». Цікавився історією та належав до товариства реконструкторів «Орден Паладинів» у Львові. Захоплювався подорожами, автостопом та читанням книг, певний час працював у книгарні «Є» у Львові. Був активним ековолонтером: із березня 2020 року до серпня 2021 року у команді ГО "Зелена Коробка" опікувався логістикою і продажами, багато праці вклав у Громадську сортувальню. З 2021 року працював у підприємстві «Терра Ресайклінг», що займалось сортуванням відходів.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F9f9ca738d367fb11ad86a5ead5df7e63.jpg)
Побратими пригадують, що кожну вільну від боїв хвилину Василь читав. Також майже до останнього дня вів щоденник свого фронтового життя.
"Сиджу у високій траві, замаскувався, як партизан. Сиджу і збираю гільзи від браунів на аукціон. Довкола просто поля - спокійно і тихо. Якась стрільба вдалині на фоні", - писав воїн.
Пристрастю Василя була історія, кажуть друзі. Василь не лише вивчав її в університеті, ще й захоплювався історичною реконструкцією. І його позивний походить від назви товариства історичних реконструкторів Львова, які вивчали українське середньовіччя, - «Орден Паладинів».
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Fea49567e45f24edd40a6a05f3861a348.jpg)
Чоловік мріяв про виданнявласної книги. І вона вийшла у січні 2024 року в Івано-Франківську у видавництві Лілея-НВ.
"Колись Василь мріяв видати свої вірші. Упорядниця Наталія Королевич (вчителька літератури Василя Дорошенка – ред.) здійснила цю мрію - зібрала твори героя, доповнила їх спогадами рідних, друзів і побратимів Паладіна і створила книжку, яка на днях вийшла у видавництві "Лілея-НВ". Шана і вдячність Герою - талановитому поетові, який віддав життя за Україну!" - йдеться на сторінці видавництва.
Попрощатися з Василем Дорошенком в рідному селі Тязів прийшли сотні людей. Не лише рідні та односельці – зі всієї України з'їхалися друзі, побратими та знайомі.
Під час поховання мамі полеглого захисника вручили відзнаку "Залізний Пластовий Хрест", якою Василя Дорошенка було нагороджено посмертно за хоробрість у боротьбі за Батьківщину.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F1710574d5c3c8afc910dc51f7c599371.jpg)
Василь Дорошенко також посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня і почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест».
У воїна залишилась мама та молодші брати.
Шана Захиснику!
Фото: Фейсбук-сторінка «Пласт - Івано-Франківська округа», Ямницька територіальна громада

