Півкулі Марса зовсім не схожі одна на одну: вчені зазирнули під "шкіру" планети і знайшли відповідь

У Марса, як і у Землі, є півкулі, але їхні визначальні характеристики помітно різняться — це явище відоме як марсіанська діотомія. Південні нагір'я Червоної планети старші, вищі та більш кратеровані, ніж Північні низовини. Піднесена місцевість перших діє як природний бар'єр для повітряного потоку, що призводить до різних вітрових режимів і сприяє локальним погодним явищам, пише PHYS.org.

Раніше вчені вважали, що це пов'язано з ударами гігантських об'єктів з космосу, чий діаметр сягав близько 2000 кілометрів, а також великомасштабними конвективними рухами мантії, викликаними різницею в її температурі та щільності. У новому дослідженні, опублікованому в журналі Geophysical Research Letters, спробували ще раз розгадати цю таємницю.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

У новій роботі дослідники зосередилися на вивченні марсіанських землетрусів, також відомих як марсотрясіння. Зазначимо, як і на Землі, ця сейсмічна активність може бути використана для вивчення рушійних механізмів під поверхнею Марса.

За словами співавтора дослідження, професора Вейцзя Сана з Інституту геології та геофізики Китайської академії наук, Землю і Марс часто вважають планетами-сестрами, що утворилися в один і той самий період — близько 4,5 мільярда років тому. Обидві вони розташовані в населеній зоні нашої сонячної системи, проте Земля є домівкою для неймовірної кількості життя, тоді як Марс здається тихим і позбавленим життя.

Команда вважає, що контраст між двома планетами насправді обумовлений відмінностями в їхніх внутрішніх структурах і процесах. Дихотомія є однією з найбільш дивовижних особливостей рельєфу поверхні та внутрішніх структур Марса, а тому вчені сподіваються знайти відповіді на питання про те, чому життя не процвітає на Червоній планеті, дослідивши ці особливості планети.

За словами професора Хрвоє Ткалчича з Австралійського національного університету, хоча картина глибоких надр Землі стає менш розмитою, вчені все ще не розуміють надра планети інших планет земної групи. У новому дослідженні вони зосередилися на вивченні внутрішньої частини Марса, використавши хвилі від марсотрясінь, зареєстрованих сейсмометром InSight.

Не секрет, що наше розуміння Сонячної системи багато в чому залежить від наших знань про Землю, і навпаки — розуміння планетарного сусіда, як вважають учені, дасть нам змогу краще зрозуміти минуле власної планети. Щоб дослідити це, професори Сан і Ткалчич використовували низькочастотні дані марсотрясінь, записані під час місії NASA InSight, що відбувалася між 2018 і 2022 роками та мала на меті вивчити кору, мантію та ядро Марса.

Результати дослідження вказують на те, що Марс насправді демонструє значно меншу тектонічну активність, як порівняти із Землею, а тому магнітуда марсотрясінь є значно меншою за земні підземні поштовхи. Ба більше, розташування сейсмометра на поверхні піддає його впливу добових вітрів, які, попри захисне екранування, сприяють значному зниженню відношення сигнал/шум. У результаті вчені дійшли висновку, що марсіанська діотомія здебільшого зумовлена конвекцією мантії.

Раніше Фокус писав про те, що вчені визначили місце на Марсі, де можуть жити інопланетяни.