Усі обговорюють, що хотів сказати Віталій Портников і чи правильні його думки. «Бабель» зробив розбір того, що він насправді сказав. Якщо коротко — він або помилився, або зманіпулював

У всі часи війна справді була дорогою справою. Однак теза про те, що раніше «воювала аристократія», а «прості люди почали воювати в наші часи», є цілком хибною.

Аристократія, під якою Портников, напевно, розуміє рицарство, у середні віки була не розніженим дворянством, а в основній своїй масі спадковою військовою елітою, передусім кінним військом. Утримувати коня і слугу, який допомагав хазяїну з бронею та доглядав коня, могли дозволити собі лише заможні люди.

Однак середньовічне військо практично ніколи не складалося винятково з рицарства. Найпростіший приклад — Сторічна війна (1337—1453), де дві третини англійського війська складала не аристократія, а йомени-лучники — вільні дрібні землевласники, фактично селяни. Так само гарнізони в містах середньовічної Європи складалися не з рицарів, які у мирний час жили у своїх сільських помістях, а з містян, які під час воєн так само не сиділи за мурами міста, а воювали «в полях».

Що стосується Франції, де до Великої французької революції гинули нібито виключно аристократи, то навіть у популярному фільмі «Фанфан-тюльпан» 1952 року зображена цілком реалістична картина вербування простолюду до королівської армії. І воювали такі армії не лише «з примусу у великих імперіях», а й за гроші, позаяк це були наймані армії, а не зграя силоміць мобілізованих рабів. Про військові флоти годі й говорити: матросами аристократія не служила у будь-який час історії людства. На українських теренах, зокрема Волинських і Галицьких землях, ситуація нічим не відрізнялася від європейської. А в Речі Посполитій можливість стати шляхтичем будь-який селянин або міщанин міг отримати, лише виказавши героїзм у бою.

Теза про те, що «прості люди почали воювати по суті вже в наші з вами часи», теж не відповідає дійсності. Особливо масовими армії стали ще за часів Наполеона (1769—1821), який запровадив поголовну військову повинність. Куди поділася аристократія? Нікуди. Просто війна стала більш складною справою, зʼявилася артилерія, картографія — потрібно було все більше освічених людей. Набрати їх виключно з аристократії було неможливо. Тому саме військова карʼєра відкрила шлях на соціальний верх для багатьох безрідних, але талановитих людей. Передові країни відкривали військові навчальні заклади. А сам Наполеон Бонапарт, син дрібного корсиканського адвоката, був випускником Французької військової академії і на початку своєї карʼєри був фанатом артилерії.

У дуже відносно «наші з вами часи», тобто з початку Першої світової війни (1914—1918), держави почали воювати не просто військами, а фронтами. Цьому сприяла промислова революція, яка зробила справді масовим виробництво зброї, і демографічна ситуація — мобілізацію можна було проводити сотнями тисяч.