Вивчення колорадських жуків може допомогти у боротьбі з ожирінням - науковці

“Ми почали дослідження з того важливого моменту, що колорадські жуки впадають у зимову сплячку, перебуваючи під землею без їжі та води… Ми виявили, що жир, який вони раніше накопичили, був основним джерелом енергії для проходження цього процесу”, - пояснив керівник дослідження, професор кафедри захисту рослин аграрного факультету Анкарського університету Умут Топрак.

Групанауковців виявила, що велика кількість генів, пов’язаних у колорадських жуків із метаболізмом ліпідів, є і в людей.

“Виходячи з цього, ми почали досліджувати, чому деякі люди не дуже успішно спалюють ліпіди та чому вони страждають від таких захворювань, як ожиріння печінки або загальне ожиріння. І яким чином ці комахи успішно спалюють ліпіди, які раніше накопичили. Наше дослідження колорадського жука стало дійсно величезним дослідженням у цьому сенсі”, - стверджує науковець.

За його словами, комахи спочатку накопичують велику кількість цукру, харчуючись листям картоплі, з якого синтезується велика кількість жирів. У зимовий період, завдяки певному набору генів, вони спалюють накопичений жир.

“Є кілька ключових генів, які відіграють роль у механізмах спалювання жиру, найважливішим з яких є глюкагон. Ми проводимо дуже важливі дослідження щодо зниження ваги або спалювання жиру за допомогою глюкагоноподібних пептидів”, - пояснив професор Топрак.

Також такі досліди проводять на мишах.

“За допомогою цих досліджень ми виявимо, чи подібні пептиди, які є у комах, мають жироспалювальну дію у ссавців. Поява цих даних також дасть велику перевагу. Наші попередні випробування показують, що є надія, що він (пептид - ред.) дасть швидкі результати у спалюванні жиру при пероральному застосуванні”, - пояснив науковець.

Дослідження триває з 2014 року. Результати роботи турецьких науковців були опубліковані в одному з найпрестижніших наукових журналів у світі Proceedings of the National Academy of Sciences (PNAS).

Як повідомляв Укрінформ, у Чернівцях у вересні минулого року розпочали реалізацію спільного проєкту 16 європейських країн щодо відновлення середовищ існування диких запилювачів. Загальна вартість проєкту становить 7 мільйонів євро.

Фото: Shutterstock