Німецька інтрига: скільки колон Кремля пройде до Бундестагу?
Німецька інтрига: скільки колон Кремля пройде до Бундестагу?

Німецька інтрига: скільки колон Кремля пройде до Бундестагу?

Німецька інтрига: скільки колон Кремля пройде до Бундестагу?

Виборча кампанія до парламенту Німеччини інтригує та викликає занепокоєння. Відразу дві політичні сили, які мають виразні симпатії до Росії, можуть потрапити до нового складу Бундестагу. Інтрига в тому, що одна з них — на межі прохідного бар’єру. А з іншою німецькі політики наразі не готові вступати в коаліційні переговори.

Електоральна ситуація в Німеччині почасти відображає загальноєвропейський і загалом західний тренд до корекції суспільних настроїв управо. Соціологія фіксує тривале й беззаперечне лідерство правоконсервативного блоку ХДС/ХСС, якому пророкують 30–32% підтримки. Друге місце доволі впевнено посідає крайня права «Альтернатива для Німеччини» (AfD). Останні опитування дають їй 20–22% голосів виборців. Притому є певна тенденція до зростання рейтингів AfD у порівнянні з другою половиною 2024 року.

Третє місце з показником 15–16% уже протягом тривалого часу стабільно утримує керівна помірковано ліва Соціал-демократична партія (СДПН). За нею йдуть «Зелені» з 12–14%. А нижче розташувалися політичні сили, потрапляння яких до німецького парламенту можливе, але не гарантоване. Найкращі шанси подолати п’ятивідсотковий бар’єр має ліворадикальний «Альянс Сари Вагенкнехт» (BSW). Але з цією нещодавно створеною партією відбуваються протилежні до AfD метаморфози. Вона втрачає позиції. Ще у вересні за крайніх лівих були готові проголосувати 10% німців. Зараз рейтинг BSW впав до 4–6%.

Складною є ситуація у помірковано ліберальної партії «Вільних демократів» (FDP). «Вільна демократична партія» була членом коаліції в уряді Шольца. Але вирішила грюкнути дверима, намагаючись урятувати своє політичне майбутнє. Її рейтинги коливаються у межах 4–5%. Тож невідомо, чи вдасться FDP зберегти прописку у вищій лізі німецької політики. Примарні шанси потрапити до Бундестагу мають колишні соратники Сари Вагенкнехт «Ліві» (Die Linke), котрі набирають 3–4% голосів. Решта політичних сил точно не буде представлена в новому складі Бундестагу.

Особливістю нинішніх електоральних перегонів у Німеччині є наявність одразу двох партій, які йдуть до Бундестагу з виразними проросійськими сентиментами, — «Альтернатива для Німеччини» та «Альянс Сари Вагенкнехт». Притому в німецькому випадку крайні ліві займають навіть більш проросійську позицію, ніж крайні праві. Нещодавно обидві політичні сили задекларували свої передвиборчі позиції, зокрема в частині зовнішньої політики, й підтвердили своє прокремлівське реноме.

12 січня на партійному з’їзді «Альтернатива для Німеччини» відмовилася підтримати пропозицію свого депутата, одного із засновників політичної сили Альбрехта Глазера. Член Бундестагу запропонував однопартійцям внести до маніфесту AfD пункт про засудження російської агресії проти України. Але 69% делегатів конференції виступили проти такої ідеї. Натомість партія висловилася за нейтральну Україну поза НАТО та ЄС. І виступила за відновлення роботи «Північного потоку» та купівлі російських енергоносіїв.

Сара Вагенкнехт після повномасштабного російського вторгнення поступово перебрала на себе роль головного адвоката Росії в Німеччині. Лідерка BSW ніколи не втрачає нагоди дорікнути німецькому уряду та політичним опонентам за бажання допомагати Україні. І ставить собі за заслугу відмову Олафа Шольца передати Києву ракети Taurus.

На передвиборчому з’їзді в Бонні її політична сила підтвердила курс на розвиток стратегічної співпраці з РФ. А також виступила за скасування антиросійських санкцій і припинення постачання зброї Україні. З’їзд розпочався з показу критичного фільму про НАТО. Під гучні оплески в залі пролунали заклики до миру з Росією й було засуджено «васальну залежність німецьких урядів від США». Депутатка Бундестагу від BSW Севім Дагделен закликала до виведення 37 тисяч американських солдат і нерозміщення в Німеччині американських ракет середньої та малої дальності. З’їзд підтримав позицію, що передбачає прискорення розвитку економіки за рахунок купівлі дешевого російського газу. «Ми маємо повернутися до критерію найнижчої ціни, а не ідеології та подвійної моралі. Ми потребуємо довгострокових контрактів, як було раніше. Ми не потребуємо купувати втричі дорожчий газ зі США», — цинічно заявила Сара Вагенкнехт.

Попри часткову схожість поглядів AFD та «Альянсу Сари Вагенкнехт» стосовно окремих аспектів внутрішньої політики та орієнтацію на відновлення співпраці з Москвою обидві політичні сили вважають одна одну принциповими конкурентами. На з’їзді партії Сара Вагенкнехт присвятила чимало часу жорсткій критиці ультраправих та їхнього лідера Аліси Вайдель. Лідерку лівих популістів особливо обурила пропозиція кандидатки в канцлери від AfD витрачати 5% ВВП на збройні сили. За це Сара Вагенкнехт глузливо розшифрувала абревіатуру AfD як «озброєння для Дональда (Трампа)».

Для України було б украй небажаним варіантом потрапляння до парламенту відразу двох політичних сил із проросійськими сентиментами. Ще восени 2024 року, коли «Альянс Сари Вагенкнехт» святкував хороші результати на місцевих виборах у Саксонії, Тюрингії та Бранденбурзі, здавалося, що такого сценарію не уникнути. Проте зараз є шанси, що принаймні одна з колон Кремля може й не пройти до Бундестагу. «Альянс Сари Вагенкнехт» має лише 1100 членів і 25 тисяч зареєстрованих прихильників. До того ж у політичній силі тліє внутрішній конфлікт у регіональному відділенні в Гамбурзі, члени якого звинувачують керівництво партії в авторитаризмі. Ці чинники в комплексі можуть завадити BSW подолати п’ятивідсотковий бар’єр.

Чи загрожує Україні після виборів до Бундестагу залучення до формування коаліції партій, які займають проросійську позицію у сфері зовнішньої політики? Соціологія показує, що ХДС/ХСС та «Альтернатива для Німеччини» разом набирають понад 50%. З математичного погляду, вони справді могли б сформувати урядову двопартійну коаліцію. ХДС/ХСС останнім часом істотно посилила антиміграційну риторику та змістилася від центру до правого флангу. Це закономірний процес, оскільки німців зараз насамперед турбують питання міграції, безпеки та економіки. Проте в сучасній Німеччині є неформальне правило, якого дотримуються всі традиційні партії, — не створювати коаліції з ультраправими. Та й переважна більшість виборців ХДС/ХСС, не кажучи про виборців соціал-демократів і «Зелених», категорично не сприйняли б ідеї такого політичного союзу.

З іншого боку, якщо «Альянс Сари Вагенкнехт» таки пройде до Бундестагу, німецькі політики також запросто зможуть обійтися без нього під час формування урядової більшості. Рейтинг проросійських крайніх лівих на загальнонаціональному рівні надто малий, щоб унеможливити створення уряду без їхньої участі. Партія «подруги Путіна» не зможе нав’язати в Бундестазі сценарій Тюрингії та Бранденбургу, де системним партіям довелося вступити з нею в політичний союз.

Найімовірніше, майбутня коаліція формуватиметься навколо правоконсервативного блоку ХДС/ХСС, який майже гарантовано стане переможцем виборів. Але самотужки лідеру християнських демократів Фрідріху Мерцу не вдасться утворити більшість. Доведеться домовлятися. І тут можливі декілька варіантів, загалом сприятливих для України. Хоча є нюанси.

Активніше проукраїнську позицію декларують «Вільні демократи» та «Зелені». Якщо FDP таки потрапить до Бундестагу, є шанси на формування урядової коаліції у складі ХДС/ХСС, «Зелених» і «Вільних демократів». На заваді цьому можуть стати ідеологічні розбіжності між правоцентристами та «зеленими» щодо розвитку економіки та екологічного порядку денного.

Дещо гіршим варіантом було б формування урядової коаліції навколо лише двох політичних сил — ХДС/ХСС та Соціал-демократичної партії Німеччини. З урахуванням надмірної обережності СДПН у питаннях і методах протидії російській агресії це могло б уплинути на фінальні рішення уряду Фрідріха Мерца щодо обсягів і номенклатури військової й дипломатичної підтримки України. І все ж таки видається, що уряд, у якому провідну роль відіграватимуть консерватори, буде рішучішим, ніж уряд Олафа Шольца.

Хоча проросійські сили в Німеччині йдуть на вибори двома колонами, їхнього потенціалу зараз недостатньо, щоб змінити зовнішню політику Берліна. Позитивним моментом є те, що партії консервативного, ліберального та соціал-демократичного спрямування на загальнодержавному рівні категорично не налаштовані формувати більшість із залученням крайніх правих. І (хоч і дещо меншою мірою) крайніх лівих. Тоді як коаліційна угода між ХДС/ХСС, соціал-демократами, «Зеленими» та «Вільними демократами» в різних варіаціях попри суттєві ідеологічні розбіжності є цілком досяжною. До того ж 61% опитаних громадян ФРН висловилися проти відновлення німецько-російських економічних відносин і скасування санкцій проти Росії, введених після повномасштабного вторгнення в Україну. За таких умов політичні партії не можуть ігнорувати настрої, що панують у суспільстві. Ситуація в Німеччині принципово відрізняється від Австрії. Загалом це добра новина для України.

 

Джерело матеріала
loader
loader