Борги знищили електроенергетику. Чому в Україні не будують активно нові станції

ЧОМУ НЕ СТАЛОСЯ БУМУ РОЗПОДІЛЕНОЇ ГЕНЕРАЦІЇ У 2024 РОЦІ?

Минулого тижня в мережі жваво обговорювали, скільки ж було збудовано чи не збудовано газової генерації. Приводом став опублікований лист-відповідь оператора системи передачі на депутатський запит, що зумовило шквал публікацій, зокрема і спекулятивного характеру, у ЗМІ та телеграм-каналах.

Після активних дискусій, а інколи й спекуляцій у мережі, були навіть роз’яснення щодо оприлюднених даних. Зокрема, йшлося про те, що опубліковані дані не включали відомості про потужності, які будував бізнес для власних потреб, не підключаючись до об’єднаної енергосистеми. Ці потужності в умовах гострого дефіциту зможуть покривати потреби окремих споживачів, які збудували власну генерацію для своїх потреб. Точно так само не враховані ті потужності, які збудовані (чи майже збудовані), але не введені в експлуатацію та не здійснюють видачу електроенергії у мережу. А це умовно може статись завтра чи через тиждень, змінюючи реальний показник збудованої розподіленої генерації.

Окрім цього, говорячи про розподілену генерацію, слід враховувати й сонячні електростанції, зокрема і дахові. А це сотні мегават введених в експлуатацію сонячних панелей. Лише без підключення до мереж минулого року бізнес ввів в експлуатацію понад 500 МВт. Ще більше було підключено сонячних дахових електростанцій домогосподарствами. Загалом, слід памʼятати, що будівництво розподіленої генерації було суттєво спрощеним після скасування частини регуляторних процедур, щоб прискорити цей процес.

Звісно, можна дискутувати, чи реально було збудувати більше, на скільки більше і чому не збудовано. Але розмова про причини важливіша.

Чітко простежується тенденція, як комерційні споживачі електроенергії будують генерацію для самозабезпечення без підключення до мережі — виключно для власних потреб.

Важливо Колапс підкрався непомітно: що може згубити українську енергетику раніше за ракети

З одного боку, це є свідченням нерозуміння особливостей підключення до мережі та роботи в ринку, щоб торгувати електроенергією, заробляючи на цьому та швидше окуповуючи куплене та встановлене обладнання. Тобто непрофільний бізнес не знає, як підключитись та як стати учасником ринку електроенергії.

Проте, очевидним є те, що у разі очікуваних доходів від такої діяльності бізнес швидко б долав цей барʼєр відсутності знань та досвіду. До того ж треба розуміти, що і прайс-кепи на ринку електроенергії не вічні, адже серед умов інтеграції українського енергоринку з європейським є вимога їх фактичного скасування у тому вигляді, в якому вони є зараз.

Проте проблемою та перепоною для дохідної роботи залишаються борги на ринку, зокрема на балансувальному. Складається ситуація, коли продавши електроенергію, можна чекати рік–півтора на отримання коштів. І така ситуація, звісно ж, не стимулює "входити в ринок" навіть тим, хто вже збудував власну генерацію.

За 2024 р заборгованість на балансувальному ринку перед НЕК "Укренерго" зросла на 12,7% та досягла позначки в 34,5 млрд грн. Своєю чергою борг "Укренерго" перед постачальниками послуг з балансування склав 13,6 млрд грн. Минулого тижня Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який частково зменшить борги. Закон передбачає перерозподіл коштів "Укренерго", отриманих від діяльності з диспетчерського управління "Укренерго" у 2023–2024 роках, на погашення боргів на балансувальному ринку, перед ДП "Гарантований покупець" для виплат виробникам електроенергії з ВДЕ та виплати боргів власникам домашніх СЕС. Окрім цього, наприкінці минулого року регулятор затвердив тариф, за яким "Укренерго", ймовірно, не формуватиме боргів за виплатами "Гарантованому покупцю" у 2025 році (фінансування зелених виробників), хоча й не буде в змозі покрити борги попередніх періодів.

Проте такі кроки — половинчасті й не вирішують проблему цілком, адже це — реактивні заходи в той час, коли ігнорувати проблему боргів уже неможливо. Як видно з наведених вище цифр, борги третіх сторін перед "Укренерго" суттєво перевищують борг самої "Укренерго" на ринку. Тому такий перерозподіл коштів не вирішує проблему цілком. Натомість потрібні проактивні заходи — системна політика, яка змогла б збалансувати ринок і поступово позбавити його боргів. Це ключова передумова появи нової генерації, вкрай необхідної в умовах, коли ворог регулярно руйнує енергосистему. Адміністративні методи та бюрократичні накази будувати нову генерацію не спрацюють.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо Порятунок енергетики України: два кроки, які потрібно зробити, щоб не сидіти взимку без світла