Турборежим Трампа: как президент США "ломает систему" и что ему мешает

Новий-старий президент США Дональд Трамп після повернення в Білий дім пообіцяв повернути Америці "здоровий глузд".

На практиці повернення здорового глузду означало безпрецедентно велику кількість президентських указів у перші дні роботи нової адміністрації.

Багато з них насамперед скасовували рішення попереднього президента Джо Байдена, наприклад у сфері видобутку нафти й газу.

Так само багато указів Трампа є втіленням якомога швидших рішень для нагальних проблем США на кшталт імміграції та економіки.

Украй показовими є й назви цих указів – наприклад, "Гарантування захисту Штатів проти іноземного вторгнення" чи "Захист суті та цінності американського громадянства".

Далеко не всі рішення Дональда Трампа будуть безперешкодно втілені в життя.

Навіть більше – деякі з них уже оскаржуються в судах і з великою ймовірністю можуть бути скасовані.

Інші, навпаки, діють уже зараз або почнуть діяти незабаром – і навіть якщо це вихід США з Паризької кліматичної угоди, змінити його може хіба сам Трамп або вже наступний американський президент.

Хоча охопити всі понад дві сотні виконавчих рішень Трампа за перші дні було б неможливо, "Європейська правда" обрала найбільш резонансні з них – і пояснює, що за ними приховано та наскільки реально втілити їх у життя.

Але почнімо з простого запитання.

А так взагалі можна?.

Коротка відповідь на це питання – так, можна.

Президентські виконавчі укази (executive orders) – це дуже специфічний інструмент урядування, притаманний США.

Фактично це розпорядження виконавчої влади, які мають силу закону, хоч і скеровуються не на всіх американців, а на органи виконавчої влади.

Звісно, виконавчий указ не дорівнює закону.

Як пояснюють американські правники, укази покликані "заповнювати прогалини", які федеральні закони не охоплюють.

Тобто повної сваволі очільники США (теоретично) не мають.

До того ж система стримувань і противаг у США не дозволяє президенту видавати укази про все, що заманеться.

Як мінімум, бюджетні питання – це прерогатива виключно Конгресу (саме тому, до слова, навіть теоретичні переговори про "купівлю Гренландії" потребують окремого законодавчого рішення).

Не може Трамп і контролювати процентну ставку (хоч і обіцяє): Федеральна резервна система США – незалежний від виконавчої влади орган.

В історії США були випадки, коли Верховний суд і Конгрес скасовували виконавчий указ президента.

Наприклад, у 1952 році суд постановив, що Гаррі Трумен не мав повноважень видавати указ про експропріацію сталеливарних заводів під час Корейської війни.

Щоправда, нині, коли більшість верховних суддів США дотримуються консервативних поглядів, а в Конгресі більшість – за Республіканською партією, система стримування й противаг, імовірно, буде не така дієва.

Іншими словами, рішення Трампа, які мають політичну підтримку, навряд чи будуть скасовані найближчим часом.

Атака на конституцію.

Певно, найбільш резонансним став виконавчий указ Трампа, який суттєво обмежує надання громадянства народженим на території США.

Указ передбачає, що з 19 лютого дітям, народженим у Штатах від нелегальних іммігрантів, відмовлятимуть в американському громадянстві.

А американські федеральні установи не матимуть права видавати документи, де визнається громадянство таких дітей.

Виданий у перший день президентства Трампа указ уже зіштовхнувся з колосальною опозицією понад двох десятків штатів США та правозахисних груп.

А федеральний суддя Джон Коенур (до слова, призначений Рональдом Рейганом), який оголосив про призупинення дії указу, не приховував свого здивування:.

"Я працюю суддею понад сорок років.

І не можу пригадати справи, де ситуація була б більш зрозумілою.

Це – грубо антиконституційний указ".

По суті, указ Трампа прямо суперечить 14-й поправці до Конституції США, яка гарантує право на отримання громадянство всім народженим на американській землі – за винятком тих, хто не підлягає американській юрисдикції (наприклад, військові інших країн чи дипломати).

Аргумент Трампового Міністерства юстиції про те, що нелегальні мігранти не підпадають під юрисдикцію США, найімовірніше, розвалиться в судах: адже тих-таки мігрантів депортують зі США саме рішенням судів.

Шанси, що цей виконавчий указ буде зрештою скасовано через суд або просто відкликано, є вкрай високими.

І якщо адміністрація Трампа піде складнішим шляхом, то – з дуже великою ймовірністю – зазнає удару по своїх амбіціях швидко вирішити проблему нелегальної міграції.

Депортація починається.

Указ стосовно громадянства при народженні – це лише одне з рішень, ухвалених Трампом для протидії нелегальній міграції.

Або "вторгненню" у США, якщо послуговуватись вокабуляром чинної адміністрації.

Серед найбільш помітних – оголошення надзвичайного стану на кордоні США та Мексики (що, зокрема, дає право розгортати там війська для протидії міграції); скасування програми, яка дозволяла шукачам притулку перебувати на американській території до розгляду їхніх заяв; і призупинення прийняття у США біженців із деяких країн (зокрема, Афганістану).

Один із останніх указів Трампа "призупиняє фізичний в'їзд іноземців, які беруть участь у вторгненні в США через південний кордон" та доручає правоохоронцям "вживати всіх необхідних заходів" для цього.

У Білому домі вже встигли оголосити, що США розпочали депортацію нелегальних мігрантів, що раніше були судимі за кримінальні злочини – хоча на момент написання тексту не було зрозуміло, скількох саме мігрантів це стосується.

Швидкість ухвалення адміністрацією Трампа рішень стосовно нелегальної міграції цілком зрозуміла.

Але експерти вказують, що нинішні укази залишають по собі багато запитань – починаючи від того, кого саме торкнуться імовірні депортації, і завершуючи тим, як саме вони будуть втілюватись у життя.

А отже, і вони не застраховані від юридичних баталій.

Вихід по-американськи.

Не так багато указів Дональда Трампа стосуються міжнародних відносин.

Але примітні серед них теж є.

Україну, певна річ, найбільше турбує указ про замороження програм іноземної допомоги на 90 днів, поки триватиме їхній перегляд.

Поки Київ зʼясовує у США, як саме це впливає на українські проєкти (а може йтись про допомогу, яку надає Агентство США з міжнародного розвитку), у Пентагоні підтвердили: постачання зброї указ Трампа не стосується.

Інші виконавчі укази Трампа були доволі передбачуваними.

І тут, на відміну від міграції та громадянства, очікувати на оскарження в американських судах не випадає.

Як і під час першого терміну, Трамп оголосив про вихід США з Паризької кліматичної угоди – домовленості про скорочення викидів парникових газів, покликаної стримати глобальне потепління.

Інтерес американської адміністрації тут очевидний: вона скептично оцінює наукові дані про глобальне потепління та обіцяє "свердлити, люба, свердлити" – іншими словами, розширити видобуток викопного палива.

Що не надто сумісно з кліматичними цілями Паризької угоди.

Тим паче, цього разу, через особливості тексту Паризької кліматичної угоди, процедура виходу США займе не три роки (як було за першого Трампового терміну), а один.

Очікуваним було й рішення США оголосити про вихід зі Всесвітньої організації охорони здоровʼя – Трамп хотів це зробити у 2020 році на тлі пандемії коронавірусу (але Байден після приходу до влади скасував рішення).

Формально для цього ще потрібне схвалення Конгресу (яке гарантує республіканська більшість в обох палатах) – і все, з 2026 року ВООЗ втрачає свого найбільшого донора.

Ігри з іменами.

Амбіції Дональда Трампа у сфері зовнішньої політики, певна річ, не обмежуються виходом із кількох міжнародних домовленостей.

Але й утілити їх самими лише виконавчими указами він не може – наприклад, коли йдеться про "захоплення" Панамського каналу чи Гренландії.

Але перейменувати Мексиканську затоку – цілком.

Принаймні на території США.

Своїм виконавчим указом Трамп може змінити назву затоки на "Американську" в офіційних урядових документах США.

Щоправда, приватні компанії та інші країни не зобовʼязані дотримуватись цього рішення (і навряд чи будуть).

Власне, президентка Мексики Клаудія Шейнбаум так і сказала: "Для нас і для всього світу затока і далі матиме назву Мексиканської".

Питання найменувань водних обʼєктів перебуває у віданні Міжнародної гідрографічної організації.

Вона понад століття стежить за тим, аби затоки, протоки, озера, річки і так далі мали уніфіковану назву на міжнародних картах.

Теоретично Мексика може подати скаргу на рішення США в цю організацію, якщо захоче довести свою правоту на міжнародному рівні.

Набагато легше Трампу перейменувати гору на території США.

Точніше – відновити назву гори імені Маккінлі на Алясці, яку Барак Обама у 2015 році перейменував на гору Деналі, аби вшанувати коюконів, корінне населення штату.

Принаймні Мексика навряд чи сперечатиметься.

Існує лише два гендери.

Якщо відійти від міжнародного порядку денного, то іншим гучним указом Дональда Трампа стала зміна визначення статі на федеральному рівні.

Як він і обіцяв ще до вступу на посаду, указ закріплює, що федеральні органи влади у США визнають тільки дві статі – чоловічу та жіночу.

Щоправда, указ Трампа визначає, що стать людини визначається "під час зачаття" репродуктивними клітинами плоду (яйцеклітинами або сперматозоїдами), що не відповідає біології: вважається, що ці відмінності проявляються лише через шість тижнів після зачаття плоду.

Це не кажучи про те, що указ Трампа просто ігнорує існування інтерсекс-людей, які мають і чоловічі, й жіночі первинні статеві ознаки.

І, як і у випадку з указами Трампа про імміграцію, ще не зрозуміло, як саме вони будуть впроваджуватися.

Наразі тільки передбачається, що федеральні відомства США протягом 120 днів повідомлять президенту про те, що вони зробили для виконання указу.

Хоча, приміром, Державний департамент США вже скасував можливість позначати стать у паспортах як "Х" (американські паспорти потрібні тільки для виїзду за кордон, тому ними опікується саме Держдеп).

До слова, позначення "Х" зʼявилось у 2021 році після тривалого позову інтерсекс-людини.

Годинник цокає для Tik.

І насамкінець – про виконавчий указ Дональда Трампа, який дещо випередив його інавгурацію.

За свого першого президентського терміну Трамп виступав за заборону Tik.

Tok – платформи з китайським походженням і суттєвим американським охопленням.

Але коли за Джо Байдена Конгрес переважною більшістю підтримав закон, який заборонив би Tik.

Tok у США, якби той не отримав американських власників – Трамп виступив проти та пообіцяв щось зробити одразу після вступу на посаду.

Він і зробив: підписав указ, який відтерміновує заборону Tik.

Tok на 75 днів (бо скасувати закон просто так не можна).

З одного боку, зрозуміти позицію Дональда Трампа можна: адже платформа має 170 мільйонів користувачів у США, і її заборона якраз перед інавгурацією нового президента навряд чи позитивно відобразилась би на його рейтингу.

З іншого ж, виконавчий указ остаточно не вирішує проблеми власності Tik.

Tok, а тільки відтерміновує її на якийсь час.

До того ж сам по собі крок адміністрації Трампа має доволі хитку юридичну основу та може стати предметом позовів з боку прихильників бану Tik.

А якщо за 75 днів нічого не буде вирішено і платформа таки буде заблокована – і предметом позовів з боку користувачів.

Автор: Олег Павлюк,.

журналіст "Європейської правди".