Вивчайте українську разом з "Телеграфом"
Українці на відміну від росіян з теплом та повагою відносяться до близьких. Українська мова пропонує безліч милозвучних назв для однієї з найрідніших людей — бабусі.
"Телеграф" розповість, як українською буде "бабушка", посилаючись на Словник української мови. Варто зазначити, що у побуті ми дуже часто чуємо слово "бабушка".
Воно хоч і стало звичним для багатьох українців. Натомість є суржиком.
Ви неодноразово могли чути такі фрази: "Моя бабушка найкраща", "Мені бабушка приготувала на обід смачний супчик", "Моя бабушка любить дивитися серіали", або навіть "Якась бабушка продавала квіти біля нашого будинку, то я всі букети в неї купила". Проте, якщо ви прагнете використовувати гарну та красиву українську мову, варто відмовитися від цього варіанту.
Варіанти заміни
Проте в українській мові існує безліч прекрасних слів, що заміняють слово "бабушка". Одним з найпоширеніших варіантів є "бабуся" — ніжніша форма від "баба".
У словнику української мови можна знайти таке пояснення: "бабуся — це пестливий варіант слова баба". Вживаючи "бабуся", ви висловлюєте не лише пошану, а й теплоту, ніжність у ставленні до цієї дорогої людини.
- "- Чи воли, бабусю, говорять?.. — питає Чіпка в Оришки" (Панас Мирний, 1954),
- "Взяла зілля, поклонилась: — Спасибі, бабусю!" (Тарас Шевченко, 1951).
Ще одним варіантом є слово "баба". Це слово теж є цілком допустимим, і в тлумачному словнику можна знайти значення: "баба — мати батька чи матері" або "стара жінка". Однак, у порівнянні з "бабусею", воно може мати менш лагідний відтінок.
- "Був собі дід та баба. З давнього давна, у гаї над ставом, Удвох собі на хуторі жили" (Тарас Шевченко, 1951),
- "Баба глянула на Горпину, і в старих очах заграв жаль" (Панас Мирний, 1954).
Однак на цьому не варто зупинятися, адже українська мова пропонує й інші милозвучні варіанти. Наприклад, можна використовувати такі слова, як: бабка, бабунця, бабуня, бабусенька, бабусечка, бабця.
Раніше "Телеграф" писав у яких українських прізвищах ставиться апостроф.