Глиняний посуд слугував не лише побутовим предметом, але й важливим інструментом економічних відносин
У наш час, коли ми звикли до грошового обігу, важко уявити, як наші предки здійснювали обміни без грошей. Проте історія свідчить, що в Україні існувала безгрошова система, де товари обмінювалися на інші товари.
Наприклад, за один глиняний горщик можна було отримати дві курки, сто яєць або п’ять буханців хліба. Однак, як зазначає український історик Олександр Алфьоров, не всі горщики були однаковими за розміром і якістю, що ставило питання про справедливість таких обмінів.
Система "на відсип"
Існували згадки про те, що за горщики платили "на відсип", тобто віддавали стільки зерна, скільки горщик міг вмістити. Ця практика була поширена ще 200-300 років тому і навіть мала місце 100 років тому. Це свідчить про те, що глиняний посуд був не лише побутовим предметом, а й важливим елементом в економічних відносинах.
Ярмарки як торгові майданчики
Ярмарки також відігравали важливу роль у купівлі та продажу горщиків. На таких заходах гончарі пропонували свої вироби за доступними цінами — керамічний горщик коштував приблизно 2-3 копійки. Ярмарки стали місцем, де зустрічалися виробники та споживачі, що сприяло розвитку торгівлі та економічних відносин у суспільстві.
Технологія виготовлення
Глиняні горщики виготовлялися з особливої глини, яка була вогнетривкою. В різних регіонах України використовували різні технології виготовлення та випалювання горщиків, що впливало на їх якість і довговічність. Гончарі дотримувалися традиційних методів формування на ножному крузі та випалювання в горнах. Залежно від технології випалювання, колір готового виробу міг варіюватися від жовтого до червоного.
Соціальний аспект обміну
Обмін товарами не лише забезпечував потреби людей у повсякденному житті, але й зміцнював соціальні зв’язки між громадами. Наприклад, під час великих свят або ярмарків люди збиралися разом не лише для торгівлі, а й для спілкування та обміну новинами. Це створювало атмосферу єдності та взаємодопомоги.
Таким чином, купівля товарів у безгрошову епоху була складним процесом, який умінь вести торгівлю. Ця традиція залишила значний слід в історії української культури та економіки.