Перші військові з 10 бригад пройшли навчання на офіцерів соціального супроводу

“Міноборони запроваджує службу супроводу військовослужбовців. Ця служба має стати інституцією, яка допомагатиме військовим та їхнім родинам вирішувати ключові питання, пов’язані з отриманням медичної, психологічної, юридичної та соціально-побутової допомоги. Проєкт із підготовки стартував у 10 бойових бригадах. Спеціалізоване навчання для перших груп почалося 22 січня”, – сказав Мельник.

За його інформацією, тренінгова програма тривала п’ять днів. Вона включає аспекти правової допомоги, основи психологічної підтримки та реабілітації після поранень, а також особливості роботи з родинами загиблих і безвісти зниклих.

Мельник зауважив, що патронатні служби Нацгвардії та ЗСУ співпрацюють для обміну досвідом.

Служби супроводу створюються на базі існуючих підрозділів цивільно-військового співробітництва. Військовослужбовці, які першими пройшли навчальний курс, вже призначені на відповідні посади або є кандидатами на ці посади.

Офіцер відділення цивільно-військового співробітництва 92 ОШБр, капітан Лілія Діянова говорить, що найзатребуванішим у підрозділі є документальний і психологічний супроводи.

“На посаді я три місяці. Вважаю, що розширення нашого штату дуже необхідне та корисне. Бракувало певних знань у юридичних питаннях. Також удосконалюється система реабілітації – про це потрібно все знати. Тому взаємодія з іншими підрозділами, спілкування з наставниками розширює наші можливості”, – говорить Діянова, яка пройшла навчання.

За її словами, до розширення відділення супроводом у бригаді займалися лише двоє фахівців.

“Двоє людей, які працювали, фізично просто не могли забезпечити роботу за цим напрямом. А зараз у нас з’явилася “гаряча лінія”, на яку звертаються військовослужбовці чи їхні родичі, і ми допомагаємо”, – каже військовослужбовиця.

Начальник Центрального управління цивільно-військового співробітництва Генерального штабу ЗСУ Олександр Кутков зауважує, що йдеться про зміну в самому підході держави.

“Військовослужбовець має відчувати, що про нього й про його родину в цілому піклується держава. Досвід патронатних служб, які були створені при військових частинах поза штатом, дуже позитивний. Їхня постійна підтримка сприяє тому, що в ці військові частини більше мобілізовується людей, мотивованих людей. Тобто постійна підтримка військовослужбовця та його родини впливає на комплектування, підвищує бойовий і моральний дух військовослужбовців”, – говорить Кутков.

Наразі підготовка проводиться за навчальним курсом харківської волонтерської групи Help army, що допомагає українським захисникам із 2014 року.

“Ми хочемо, щоб ті структури, які створені в країні на багатьох рівнях, нарешті об’єдналися, простягнули руку всередину армії і з армії – назовні. Нас почули, ми разом із Міністерством оборони, Генеральним штабом втілюємо цей концепт. Ми зробили величезний стрибок уперед”, – вважає військова волонтерка Help army Олена Шержукова.

За її словами, однією з актуальних проблем на сьогодні є супровід військовослужбовців, які лікуються в цивільних лікарнях, тож однією з тем навчання були відмінності супроводу поранених у тилових закладах і прифронтових шпиталях.

Волонтерка наголосила, що кожну тему “читають залучені експерти, які володіють актуальною інформацією”.

“Ми говоримо про структуровану допомогу військовослужбовцям із їх соціально-побутовими питаннями та структуровану допомогу пораненим”, – зазначила Шержукова.

Як повідомлялося, 20 серпня 2024 року Кабінет Міністрів прийняв постанову «Деякі питання впровадження діяльності служб супроводу військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, поліцейських та членів їх сімей».

Документ, який розробляли Міноборони спільно з Генеральним штабом Збройних сил України, передбачає створення служб супроводу в органах військового управління, військових частинах, навчальних військових центрах і закладах.

Їх основні завдання: супроводження поранених (зокрема, допомога в питаннях направлення та проходження військово-лікарських комісій і медико-соціальних лікарських комісій); супроводження членів сімей загиблих (померлих), зниклих безвісти та полонених, надання їм допомоги в питаннях реалізації належних пільг і гарантій; сприяння в оформленні необхідних документів.