"Податок на посилки" – це бюджетна латка без системного стратегічного планування

Про це заявила Ольга Піскунова, експертка, яка досліджує проблематику запобігання корупції та працювала антикорупційним уповноваженим у державних структурах.

Деталі

На її переконання, складне адміністрування "податку на посилки", технологічна неспроможність та корумпованість митниці нанесуть Україні та її бюджету більше шкоди, аніж користі.

Нові правила – це поживний ґрунт для нових корупційних схем і тінізації платежів. Замість розв'язання наявних проблем ми ризикуємо зацементувати їх і створити стимули для масштабування. Чи допоможе цей законопроєкт наповнити держбюджет? Навряд. Чи стане менше корупції у митниці? Сумніваюся,
– попереджує пані Ольга.

Експертка нагадує, що бюджет внаслідок корупції на митниці втрачає щорічно до 170 мільярдів гривень. Тому подолання корупції на митниці стане потужнішим джерелом наповнення бюджету без посилення податкового пресингу.

"Насправді митниця вже давно потребує реформування і то системного. Тут допоможе стратегічне бачення. Його основи вже закладені у поточній Антикорупційній стратегії і ДАП. І це точно не введення нового податку", – каже Піскунова.

Окрім того, за її словами, розробники законопроєкту 12430 вдались до відкритих маніпуляцій фактами та статистикою. Вони посилаються на директиви ЄС, але від України не вимагають їх негайного впровадження. Окрім того, ідея "податку на посилки" обговорюється з 2019 року – у мирний час в умовах реформування митниці це, можливо, було б і доречно. Аби автори пояснювальної записки до законопроєкту не вдались до грубих маніпуляцій з фактами, де вказали, що українці можуть за місяць імпортувати товарів на 4,5 тисячі євро без сплати жодних податків. Хоча насправді це є наслідком "схематозу" на митниці.

Раніше журналіст-розслідувач Євген Плінський прямо вказав на лобістів від українського ритейлу, які прагнуть "податком на посилки" створити штучний бар’єр і зафіксувати власну монополію. Перекриття доступу українцям до купівлі дешевих товарів на міжнародних маркетплейсах змусить їх переплачувати втридорога місцевим "купи-продайкам". Сам "податок на посилки" він назвав економічно безглуздим, адже 99% поштових відправлень і зараз забезпечують більшу частину податкових надходжень, тому впроваджувати нову корупційну лазівку заради оподаткування ще 1% посилок немає сенсу.

А економічний експерт Олег Пендзин розвіяв міф, що "податок на посилки" здатен захистити внутрішнього виробника чи принести бодай якусь користь для внутрішнього ринку. За його словами ці гарні гасла лобісти використовують як ширму для проштовхування власних інтересів.

"Зараз ця ініціатива ("податок на посилки") більше нагадує латання дірок на старій подертій свитці. Ті, хто пережили 90-ті, пам'ятають, що футболка могла бути понижена до категорії ганчірки для підлоги, коли вже не було за що зачепити нитку, щоб пришити чергову латку. Десь таку латку й нагадує цей "податок на посилки". А варто було б перейти до системного стратегічного планування", – заявила Ольга Піскунова та закликала до глибинного реформування митниці.