Майже 30% київських школярів «бавилися» виробами з нікотином

Майже 30% київських школярів експериментували з вживанням тютюнових і нікотинових виробів.

Про це на пресконференції в Укрінформі повідомила директорка Інституту соціальних досліджень імені Олександра Яременка Тетяна Бондар.

За її словами, дослідження провели після спільного проєкту Київського міського центру контролю та профілактики хвороб та Бюро ВООЗ в Україні, який тривав упродовж вересня-грудня 2024 року і в межах якого в 10 київських школах провели низку лекцій, тренінгів для дітей, педагогів, батьків про ризики куріння.

До проєкту були залучені близько 1800 школярів з 10 шкіл віком 13-14 років.

"На сьогодні маємо такі дані: 29% учнів експериментували з вживанням тютюнових та нікотинових виробів, 71% ніколи не вживали тютюнових або нікотинових виробів, 87% наразі не вживають жодних тютюнових чи нікотинових виробів", - сказала Бондар.

Вона зазначила, що зараз набирають популярності електронні сигарети та вейпи, серед тих, хто вживає тютюнові та нікотинові вироби, їх частіше обирають дівчата. Хлопці обирають більш традиційні сигарети.

Так, за даними дослідження, 9% опитаних школярів заявили про вибір електронних сигарет, 4% - про традиційні сигарети, 2% - про нікотинові подушечки, 2% - про бездимний тютюн.

За словами Бондар, суттєвий вплив на рішення дітей про початок куріння має приклад дорослих. Тому у дослідженні будо питання про те, чи були діти свідками куріння в закладі освіти чи на його території.

За даними дослідження, до 30% опитаних школярів заявили, що бачили, як хтось курив у самій школі, близько 20% - як хтось курив на території школи, 18% школярів сказали, що бачили, як у приміщенні закладу освіти курив персонал школи. Близько половини опитаних школярів заявили, що не звертають на це увагу.

Основними джерелами інформації про шкоду куріння та нікотину діти назвали зовнішніх експертів, які приходять до закладів освіти і проводять лекції (60%), вчителів (52%). 24% учнів не бачили або не чули жодної інформації про ризики та наслідки куріння у своїх навчальних закладах.

Як зазначають дослідники, це може бути наслідком нерівномірного охоплення інформаційними кампаніями різних закладів освіти.

Як джерело інформації про ризики куріння 15% вказали інтернет-ресурси, 14% - шкільні чати.

Як зазначила Бондар, майже половина підлітків стикалася з рекламою тютюнових та нікотинових виробів. Так, 21% бачать її часто або щодня, по дорозі в школу або додому.

"Це різні плакати, які наклеєні на МАФах, де продаються сигарети або інші товари, у тому числі це супермаркети, магазини, де сигарети начебто закриті, але діти звертають на це увагу", - сказала Бондар.

Найпоширенішими форматами реклами сигарет, тютюнових і нікотинових виробів 45% опитаних назвали пункти продажу, рекламні постери, плакати у пунктах продажу - 41%, інтернет контент у соціальних мережах - 36%. Інші типи реклами (постери на зупинках громадського транспорту або в транспорті) - 34%.

Як зазначила народна депутатка Лада Булах, щороку від хвороб, спричинених курінням, в Україні помирають близько 80 тис. людей.

"Тютюновики зацікавлені щороку знаходити мінімум 80 тис. нових покупців, щоб вони продовжували закривати прибутки тютюнової індустрії. І цю категорію споживачів вони шукають серед дітей та підлітків. Вони легше роблять перший крок, у них дебют куріння відбувається не з метою зменшення стресу, а більше як демонстрація успіху, бажання не відрізнятися від однолітків, бути привабливішим, якщо ми говоримо про вікову категорію 13-16 років. Привабливі форми куріння досить швидко формують нікотинову залежність", - сказала Булах.

Як зазначив технічний спеціаліст з питань факторів ризику неінфекційних захворювань Бюро ВООЗ в Україні Андрій Скіпальський, попри те, що в Україні існує законодавство, яке забороняє куріння в школах та медзакладах, а також на їх території, є скарги на такі порушення, а також дані про низьку обізнаність, зокрема дітей, про шкоду куріння.

"Проєкт показав, що спілкування з директорами шкіл, учителями, школярами дають поштовх тому, щоб ці прості речі у відмові від куріння були актуалізовані і виконувалися. І обізнаність щодо небезпеки куріння була усвідомлена. Інформаційні кампанії, зустрічі, залучення учнів, спілкування було важливим, і ми переконані, що, знаючи більше про небезпеки, наша молодь буде розумно визначатися у своїх моделях поведінки", - сказав Скіпальський.

Проєкт "Школи без нікотину та тютюну" був проведений Київським міським центром контролю та профілактики хвороб за підтримки Бюро ВООЗ в Україні у вересні-грудні 2024 року. Всього відбулося понад 30 зустрічей для майже 1800 школярів 8-9 класів 10 закладів загальної середньої освіти у м. Києві. Проведено 12 зустрічей для понад 400 вчителів. Отримано зворотній звʼязок від 537 учнів. Проведено соціологічне дослідження щодо ставлення до тютюну і нікотину 769 учнів, 417 школам Києва надані друковані матеріали, плакати та наліпки.

Як повідомляв Укрінформ, наприкінці грудня минулого року ВР заборонила рекламу електронних сигарет та врегулювала ринок електронних пристроїв для куріння.