Якою була би наша Сонячна система, який в ній була ще одна планета класу Суперземля

Що таке Суперземля

Для початку слід з'ясувати, що взагалі таке ця Суперземля. Це кам'янисті об'єкти, які більші за нашу планету, але менші за газові гіганти. Вона може мати воду й атмосферу, але не обов’язково схожа на нашу планету чи придатна для життя. Сам термін скоріше стосується схожості структур двох об'єктів. Простіше кажучи, це велика версія Землі, яка може мати різні умови, пише 24 Канал.

Планетологи Емілі Сімпсон і Говард Чен з Флоридського технологічного інституту кажуть, що багато сонячних систем, подібних до нашої, мають Суперземлю відносно близько до своєї зорі, тому досить дивно, що в нашій їх немає. "Що, якби пояс астероїдів, замість того, щоб утворювати кільце менших астероїдів, яким він є сьогодні, утворив планету між Марсом і Юпітером?" – запитує Сімпсон.

Учені запустили математичні моделі, щоб проаналізувати, як різні за розміром планети, подібні до Землі, вплинули б на решту Сонячної системи. Вони почергово вибирали спочатку планету масою всього 1% від земної, потім планету з аналогічною масою, далі вдвічі більшу, в п'ять разів більшу і нарешті вдесятеро більшу. Кожна симуляція запускалася на період в кілька мільйонів років, при цьому вимірювався вплив на орбіту і нахил інших планет.

Це ключові фактори для придатності планети до життя: орбіта впливає на тривалість сезонів, а нахил — на те, наскільки екстремальними є ці сезони. Зміни, що відбуваються під впливом Суперземлі, яку дослідники назвали Фаетоном, були інтригуючими.

Вплив додаткової планети

Згідно з моделюванням, якщо нова планета матиме одну або дві маси Землі, наша внутрішня Сонячна система "залишиться досить гарною".

Ми могли б відчувати трохи спекотніше літо або холоднішу зиму через зміну нахилу, але ми все одно могли б жити своїм життям,
– каже Емілі Сімпсон.

Однак більші за розміром об'єкти значною мірою змістили б положення інших планет. Додаткова планета, маса якої в 10 разів перевищує масу Землі, цілком могла б виштовхнути Землю за межі придатної для життя зони й наблизити її до Венери, де температура значно вища, а також вплинути на її нахил, спричинивши небезпечні екстремуми між порами року – дуже гаряче літо і дуже холодну зиму.

Для чого це все

Моделювання поведінки цілих планет є досить складним завданням, оскільки кожна незначна варіація може спричинити різноманітні наслідки — наприклад, підйом і опускання льодовикового покриву Землі. Але такі дослідження допомагають науковцям краще розуміти позаземні світи. Ми активно шукаємо планети довкола сусідніх зірок і намагаємося зрозуміти, чи можуть вони бути придатними для життя. Той факт, що багато сонячних систем мають Суперземлю в своєму складі, може покращити наше розуміння придатності цих чи інших об'єктів. Відповідь залежить від того, наскільки великою є планета. Якщо вона занадто масивна, це, ймовірно, означатиме приреченість для інших планет поряд з нею.