Чому будинки на Троєщині у Києві називали "папугами" та "голубками"

Троєщина – це історична місцевість Києва, розташована на лівому березі Дніпра. Багатьом може здатися, що це типові "кам’яні джунглі", проте цей район може похвалитися своєю цікавою історією.

Наприклад, цей житловий масив будували ударними темпами, але архітектори вирішили не робити його "сірим" і невиразним. Тут було вирішено особливим способом прикрасити будинки та зробити їх "кольоровими".

"Телеграф" розповідає читачам про те, як виникла Троєщина і чому фасади багатоповерхівок тут називали "папугами" та "голубками".

Як житловий масив робили "кольоровим" і навіщо тут незвичайно прикрашали будинки

Історія Троєщини починається з давніх-давен — приблизно з 1026 року. Вже з 1670 року сучасна Троєщина вже згадується як село Троєтчина.

Коли лівий берег столиці вже активно забудовувався висотками, то в районі Троєщини все ще було село. Повноцінно до складу Києва місцевість увійшла лише 26 серпня 1988 року.

Активно забудовувати житловий масив розпочали у 80-х. Мікрорайон №5 був побудований та заселений першим. Його здали в експлуатацію вже у 1983 році, а будівництво почало активно продовжуватися.

Дивлячись на район сьогодні, насамперед можна помітити своєрідну архітектуру Троєщини. Пов’язано це з тим, що район зводили ударними темпами, і зробили його вищим за інші. Саме тут з’явилися перші у Києві 22-поверхові висотні будинки.

Справа в тому, що черги на квартири у 1970-80-ті роки були величезними і людей потрібно було терміново розселяти. А найкращим для цього виходом було будівництво "кам’яних джунглів" — широкого та високого міського житлового масиву.

Однак для забудови Троєщини використовувалися на той час унікальні кольорові рішення. Архітектори, які працювали над проектом, вирішили виділити типові багатоповерхівки, додати фарб та урізноманітнити сірий район. Так тут почали активно додавати кольорові елементи та малюнки на фасади будівель.

Серед архітекторів район почав називатися "кольоровим" через те, що там з’явилися червоні, жовті, блакитні та коричневі будинки.

Спочатку візерунки хотіли викласти плиткою, але економія перемогла. Тоді фасади пофарбували, проте вони швидко потьмяніли. Попри це, кольорові будинки досі називають "папугами", а блакитні — "голубками".

Нагадаємо, мало хто знає, що у 1857 році на місці сучасного столичного Повітрофлотського шляхопроводу було збудовано дерев’яну Тріумфальну арку. Звели цю нетипову для столиці споруду на честь приїзду до Києва імператора Олександра ІІ та Марії Олександрівни. Зі столичною аркою пов’язана дуже цікава та заплутана історія, яка знайома одиницям.

Раніше "Телеграф" розповідав про те, що у Києві на Подолі стоїть будинок Петра I, який був збудований ще наприкінці 17 століття. Ця будівля вважається найстарішою кам’яною спорудою, що збереглася в столиці і вона може розповісти про долю багатьох людей.