Причин декілька: чому в СРСР будували саме 9-поверхівки

На оптимальну висоту житлових споруд у СРСР впливали економічні, технічні та безпекові фактори. Деталі 24 Канал розповідає з посиланням на ютуб-канал Макса Романчука.

Вимоги щодо ліфтів та пожежних сходів

У 1950-х роках у Радянському Союзі активно зводили хрущовки, аби "забезпечити кожну сім'ю окремим житлом". Однак уже у 1970-х роках виникла потреба у вищих будівлях, які давали б можливість збільшити щільність забудови.

За словами Макса Романчука, 9-поверхівки стали компромісом між економічністю та технічними вимогами.

За ГОСТом, в будинках, які мали понад 5 поверхів обов'язковим було встановлення ліфта, а в 10-поверхових – двох ліфтів – вантажного і пасажирського.

Окрім цього, для будівель вище 28 метрів вимагали незадимлювані пожежні сходи.

Висота 9-поверхівки становила трохи більше, ніж 27 метрів. А це дозволяло уникнути додаткових витрат на другий ліфт і спеціальні пожежні конструкції. Тому собівартість квадратного метра в 9-поверхівці була значно нижчою, ніж у 10- чи 12-поверхових будинках.

У часи СРСР дев'ятиповерхівки будували з певних причин / Фото Вікіпедії

Необхідність спеціальних насосних станцій і міцного ґрунту

Будівництво вищих будинків потребувало додаткових технічних і фінансових ресурсів.

Для будівель, вищих за 9 поверхів, були потрібні спеціальні насосні станції для подачі природного газу. Це було дуже дорого, тому замість газових плит у таких будинках встановлювали електричні. А це вимагало посиленої електропроводки та додаткових підстанцій,
– розповів Романчук.

Ба більше, будівлі від 9 поверхів вимагали міцнішого ґрунту. А це відповідно ускладнювало їхнє спорудження в багатьох регіонах.

Є думка, що висота дев'ятиповерхівок пов'язана з технічними можливостями пожежних автосходів. Проте Романчук таке припущення спростував.

У 1966 році з'явилися 30-метрові автосходи з гідравлічним приводом, а в 1970-х роках пожежні машини вже мали механізовані автосходи довжиною 32 метри.

Дев'ятиповерхівки в СРСР стали оптимальним компромісом між економічністю, технічними стандартами та доступною інфраструктурою. "Це рішення дозволило забезпечити доступне житло для мільйонів сімей, зберігаючи мінімальні витрати на будівництво та експлуатацію", – підсумував блогер.