Робили пірсинг до того, як це стало мейнстримом: вчені розповіли про "моду" стародавніх мисливців на мамонтів

Пірсинг у сучасному світі найчастіше асоціюється з молодіжними субкультурами та часто викликає погляди засудження. Однак бажання щось собі проколоти переслідує людей віками та поширене у багатьох культурах та народах. А нові дослідження припускають, що ця традиція може сягати корінням у дуже далеке минуле.

І говорячи про далеке минуле, мається на увазі льодовиковий період, коли мамонти ще бродили просторами Європи. Нове дослідження оприлюднено в Journal of Paleolithic Archaeology.

Дослідники ще у 80-90-х роках минулого століття помітили, що щось не так з останками давніх людей павлівської культури, які жили десь між 29 та 31 тисячами років тому на території сучасної Чехії, Словаччини та Австрії. Вони звернули увагу, що в деяких із них помічені сліди зносу емалі на сторонах зубів, і на тривалий час походження цих пошкоджень залишалося секретом.

Річ у тому, що таке зношування не відповідає тому, що видно на зубах у разі жування твердої їжі, проте на той момент чіткого пояснення вчених не було. Але зараз вчені використали більш сучасні технології, на зразок 3D-сканування, а потім зіставили характер пошкоджень із зубами представників культур, які відомі використанням пірсингу (алеути, інуїти, африканські та амазонські народи).

Тепер вони припускають, що пошкодження зубів могли бути спричинені використанням лабретів. І якщо це так, то це найбільш раннє свідчення їх використання.

Примітно, що подібні пошкодження помічені не у всіх представників павлівської культури. Через це можна припустити, що пірсинг був свідченням належності до якоїсь соціальної групи. І якщо це так, то ми можемо говорити про складну ієрархію в їхньому суспільстві.

При цьому деякі з останків зі зносом належать дітям віком близько 10 років, але у них він спостерігається тільки з одного боку особи. У підлітків та дорослих ці позначки симетричні. Можливо, другий прокол робили, щоб підкреслити факт дорослішання.

Вчені поки не знайшли самі лабрети, проте є артефакти, які раніше вважалися намистинами та підвісками. Не виключено, що тепер вчені уважніше їх розглянуть.

Нині традиції носіння пірсингу залежить від конкретного народу — наприклад, лабрети в алеутів та інуїтів носять лише чоловіки, а ось в амазонських народів це жіночий атрибут. Тому, щоб підтвердити чи спростувати гіпотезу, вченим належить провести подальше вивчення останків, а заразом пошукати самі лабрети серед знайдених артефактів.

Павловська культура була частиною граветтської культури палеоліту, проте є й свої особливості. В основному вони займалися полюванням на велику здобич, але також вживали в їжу рослини. Відомо, що вони добре розвинене мистецтво, що включає знахідки статуеток венер, флейти з кістки та навіть фігурки тварин з обпаленої глини (до речі, у тому вони були першими). Крім того, вони вважаються першими в Європі, які використали складні традиції поховання, з прикрасами та ритуальними предметами.

Тому не буде надто дивним, якщо з’ясується, що вони справді були тими самими людьми, хто вигадав пірсинг.

Як повідомлялося раніше, вчені встановили, що зерно з’явилось у раціоні наших предків ще 780 тисяч років тому. Тобто на півмільйона раніше, ніж вважалося.