За 14 км до лінії фронту: унікальна історія селища в Україні, яке намагається розвиватись під час війни

ТСН побувала у селищі Нововоронцовка, що лише за 14 кілометрів від лінії фронту. Місцеві розповіли, як хочуть розвивати свій населений пункт.

Селище Нововоронцовка у Бериславському районі Херсонщини оговтується після активних бойових дій. До лінії бойового зіткнення там 14 кілометрів, селище періодично потрапляє під обстріли. Відроджувати його після активних бойових дій взялися вчителі історії. Залучили понад сто мільйонів гривень інвестицій, назвали свої починання селищною дипломатією. А також знайшли причини не засмучуватися, що тепер замість Каховського моря відроджується Великий Луг.

Про це йдеться у матеріалі кореспондентки ТСН Наталії Нагорної. 

Що відбувається у селищі на Херсонщині

Селище Нововоронцовка на Херсонщині, яке впізнають по кавуну, від початку повномасштабної війни опинилось на передовій. 

"Це дуже символічне місце - кавун, який для багатьох означає звільнення Херсонщини. До нинішньої лінії фронту 14 кілометрів. Біля пам'ятника досі залишки боєприпасів. І поки ми стоїмо поруч, в бік кавуна летить FPV-дрон", – каже Наталія Нагорна. 

Екскурсовод ТСН Андрій Селецький – місцевий начальник громади. Він родом звідси. Андрій вирішив - рідне селище треба розвивати, але каже, навіть кавунова символіка не всім односельцам припала до душі. 

"Нас називають кавуністами. Для тих, хто не звик робити зміни, це незвично, боляче", – каже Андрій Селецький.

До побудови Каховської ГЕС тут був Великий Луг. Після того, як російські терористи підірвали гідроелектростанцію,  знову відроджуєтсья Великий Луг і це, переконаний Андрій Селецький – історично справедливо. Влітку 2023 саме у Нововоронцовку приїхали археологи - Андрій, він історик за освітою, і сам тільки-но вода пішла, рушив на пошуки артефактів. Він розповідає, що місцеві зібрали для музею близько 3000 експонатів. 

"Селищна демократія": як це відбувається

Андрій переконує нас – саме тут у Новоронцовці є змога спостерігати, як формуються нова екосистема. Місцеві ж верби стали елементом того, що тут називають "селищною дипломатією". 

"Вперше в історії нашої громади ми вийшли на міжнародний рівень співпраці. І саме у 2024 році було підписано перший меморандум про співпрацю між селами. Це між нашою Осокорівкою та німецьким селом Лавендрюк", - каже головна спеціалістка з проєктної документації та інвестицій Карина Добровольська. 

Коли делегації їхали до партнерів у Німеччину та Нідеранди – везли із собою саме вербу, як символ відродження. І у відповідь отримували подарунки. Спеціалістка з селищної дипломатії Карина Добровольська впевнена: іноземні партнери теж перейняли досвід – наприклад, нововоронцовці порадили німецьким побратимам мити вулиці не фільтрованою водою, а технічною – ті обіцяли взяти на олівець.

У самому селищі з водою великі складнощі – потерпали від відсутності води ще задовго до повномасштабної війни. Місцевий комунсервіс вирішив скористатися програмою відновлення від ЮНІСЕФ. 

"У народі, наші любі люди називають це кавун-сервіс", – кажуть місцеві. 

Керувати "кавунсервісом" поставили тренера з боксу Сергія Пилипенка. Сергій Євгенович не мав управлінського та комунального досвіду, але розпланував, що вода потече по трубах Нововоронцовки. 

"Ну, скажімо, є 50 на 50 населеного пункту, де вода постійно, цілий день. Є та частина, де ми зараз, вона найгірша. Проблема тут була давно, ще до війни. І зараз ми боремося з наслідками", – каже він. 

Тут вже взялися до благоустрою свердловин – і ми стаємо свідками, як на одну з них лягає третя цеглина. Частково водопостачання йде за рахунок сонячних батарей. Звісно, сонячні панелі тут у небезпеці – в село долітає і артилерія, і дрони. 

Хто живе у селищі

Під час бойових дій забудова Нововоронцовки суттєво постраждала – сертифікати на відновлення житла 50 людей отримали і майже всі переїхали. Наразі кількість жителів громади скоротилась вполовину: частина людей – це переселенці з сіл вздовж лінії Дніпра. Заробляти в селі стає складніше. 

"Коли ми проаналізували прибутки місцевих фермерів цього року, вони ледве вийшли на нуль. Це тому, що на сьогодні скасовано земельний податок", – каже Андрій Селецький. 

Андрій Селецький впевнений – треба братися за те, на що інші поки не наважились. 

"Це тому, що ми зараз, кажу абсолютно відверто, зараз вивчаємо всі можливі документи за підтримки Херсонської облдержадміністрації про можливість вирощування лікарської коноплі", – каже він. 

У громаді відреставрували укриття

Один з проєктів, який громаді вдалося реалізувати – реставрація тутшенього укриття. 

"Це не зовсім культура та дозвілля, це протирадіаційне укриття вбудоване і ми його використовуємо як багатофункціональний простір", – каже директорка Нововоронцовського центур культури та дозвілля Анна Гусинська.

Тут відновили вентиляцію і зробили ремонт, про всяк випадок є ліжка, щоб відпочити.

Меморіал загиблим жителям селища

Тимчасовим, але важливим наш Андрій називає меморіал пам'яті – з пошкодженими автівками та фотографіями Героїв. За час повномасштабної війни громада втратила 9 жителів громади та 43 захисника. Андрій розказує нам про чотирьох, яких згадує, як вчитель історії.

"Олексій Кругляк - дуже хороший хлопець. Ми разом ходили на кампанії в спільноті. Загинув у Трудолубівці в перші місяці війни. Він і його брати зупинили атаку орків. Кравчун Валерій – один із наймолодших загиблих бійців. Він був дуже тихою дитиною. До речі, дуже релігійна сім'я, і він не міг піти на фронт Два БТРи, один підпалили, другий, на жаль, ні. Микола Гринько. У них тут два брати. Вони обоє померли від незначного розриву. І вони обидва були, знаєте, як-то кажуть, були шибайголовами. Четвертий – брат Миколи Гринька, Валентин Гринько. Він на три роки молодший", – згадує Андрій. 

Це трагедії та життя лише одного з тих самих селищ, завдання яких у цій війні зберегти себе та знайти можливості, аби вижити та розвиватися у складні часи. 

• Як почалася війна в Херсоні: місцевий волонтер розповів, як дітей рятували з-під обстрілів
• Атака росіян на знімальну групу ТСН: як все було і у якому стані поранений оператор
• Ярослав Базилевич і Максим Кулик, які втратили свої родини під час ракетних ударів, звернулись до США