Вчені змоделювали падіння Бенну на Землю у вересні 2182 року

Симуляції потенційного зіткнення Землі з астероїдом розміром із пагорб у наступному столітті показали, наскільки важким буде цей удар для людства, і підказали, що нам знадобиться для виживання в такій катастрофі. Минуло багато часу з моменту останнього великого астероїдного удару, але це не означає, що ми в безпеці. Космос сповнений кам’янистих тіл, і багато з них рухаються орбітами, які можуть призвести до їхнього зіткнення з нашою планетою.

Одним із таких об’єктів є астероїд Бенну, який нещодавно став ціллю місії зі збору зразків. Вже через 157 років – у вересні 2182 року – він може зіткнутися із Землею. Ймовірність цього сценарію невелика – лише 1 шанс із 2700 (або 0,04%), але вона не дорівнює нулю.

Щоб підготуватися до найгіршого, кліматологи з Південної Кореї змоделювали наслідки такого зіткнення. Адже останній великий удар, що стався 66 мільйонів років тому (Чіксулубський метеорит), пов’язують із вимиранням динозаврів. Хоча Бенну значно менший (500 метрів у діаметрі) порівняно з Чіксулубським астероїдом (10–15 км), його ефекти все одно будуть руйнівними.

Кліматичні наслідки

«Наші моделювання, які враховують викид до 400 мільйонів тонн пилу в стратосферу, показують значні порушення клімату, хімічного складу атмосфери та глобального фотосинтезу», – пишуть Лань Дай та Аксель Тіммерман з Пусанського національного університету. Зокрема, середня глобальна температура знизиться на 4°C, а кількість опадів зменшиться на 15%.

Дослідники використали суперкомп’ютер Aleph для моделювання наслідків удару Бенну, враховуючи вплив на наземні та морські екосистеми, що не розглядалося в попередніх дослідженнях. Найбільш руйнівним стане не сам удар, а його наслідки. Викид пилу затемнить Сонце, що суттєво знизить рівень фотосинтезу, порушуючи роботу екосистем та кліматичний баланс.

Знищення озонового шару та голод

Окрім зниження температури й опадів, рівень озону може впасти на 32%, що зробить земну флору ще більш вразливою.

«Різке похолодання призведе до погіршення умов для росту рослин, що знизить рівень фотосинтезу на 20–30%», – зазначає Дай. – «Це, ймовірно, викличе серйозні перебої у світовій продовольчій безпеці».

Однак дослідження виявило і несподіваний позитивний ефект: хоча наземні рослини будуть довго відновлюватися, водорості в морях і озерах зростатимуть швидше завдяки підвищеному рівню заліза в атмосферному пилу.

Чи переживе людство катастрофу?

Точно сказати, як часто Земля зазнавала подібних ударів, складно, оскільки ерозія поступово знищує кратери. Однак дослідники припускають, що подібні події трапляються раз на 100–200 тисяч років.

«Цілком можливо, що наші предки вже переживали такі катастрофічні події, які могли вплинути на еволюцію людства та навіть на наш генетичний код», – зазначає Тіммерман.

Людство, як і таргани, має чудові шанси пережити цю катастрофу, хоча в значно меншій кількості та з суттєво зміненими умовами життя. Дослідження опубліковано в журналі Science Advances.