Найбільші та найгучніші тварини у світі "невидимі" для косаток в океані: як їм це вдається

Океан покриває понад половину поверхні планети і є домом для неймовірної кількості живих організмів. Зокрема саме в океані мешкають найбільші, одні з найгучніших тварин на Землі — сині кити, пише IFLScience.

Уникати хижаків — одне з найважливіших завдань для багатьох представників тваринного світу і воно необхідне навіть гігантам океану, таким як вусаті кити. Попередні дослідження вже показали, що косатки, по суті, є єдиними природними хижаками найбільших тварин на планеті. Але тепер учені також виявили, що деякі види китів можуть шепотітися в океані, щоб уникнути зустрічі з косатками, сподіваючись прослизнути непоміченими.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Під час дослідження вчені згрупували різні види китів залежно від їхньої реакції на косаток. Загалом усі вони діють одним із двох способів:

• вибирають втечу;
• вибирають битися.

Результати вказують на те, що в "бій" ідуть північноатлантичні гладкі кити, гренландські кити, горбаті та сірі кити. Представники цієї групи повільні, народжують дитинчат на мілководді та залишаються, щоб захистити своє потомство. Водночас блакитні кити, фінвали, сейвали, малі смугастики та смугастики Брайда обирають "втечу" — вони рухаються швидше, а тому виношують дитинчат у відкритому океані, а також намагаються втекти від косаток.

Цікаво, що кити, які обирають втечу, також є тими, хто видає одні з найгучніших звуків в океані. Як правило, косатки можуть почути їх на відстані понад 1 кілометр. Попередні дослідження вже показали, що косатки не можуть розпізнавати звуки в океані частотою менш як 100 герців і можуть чути тільки дуже гучні звуки нижче 1500 герців.

За словами автора дослідження Тревора Бранча, кити, які обирають втечу, як правило, виробляють шуми частотою менше ніж 1500 Гц і є так званою "акустично криптичною" стратегією уникнення хижаків у косаток.

Вчені дійшли висновку, що стратегії боротьби й втечі, безумовно, розвинулися у відповідь на хижацтво косаток, оскільки у вусатих китів просто немає інших природних хижаків. У той час як бойові види збираються в групи для розмноження на мілководді, вони часто користуються своєю безпекою в чисельності й будуть активно захищати дитинчат разом. Це зручно для розмноження, оскільки китам не потрібно далеко відпливати, щоб знайти собі пару. Однак самці китів повинні вражати самок своїми піснями.

Кити, які обирають втечу, знайшли щось на кшталт компромісу: вони співають досить голосно, щоб привернути увагу самки, але не настільки голосно, щоб косатки могли виявити їх. Дослідники також виявили, що ця група китів може кричати на нижчих частотах — це дає змогу звуку поширюватися далі, але не видавати місце розташування китів хижакам.

За словами Бранча, наднизькі-надгучні пісні видів, що тікають, таких як сині кити та фінвали, є ідеальним інструментом: вони можуть приваблювати самку з відстані в сотні кілометрів, залишаючись при цьому акустично невидимими для косаток.

Розглядаючи дослідження різних видів китів та їхніх пісень, дослідження показало, що види, здатні літати, "продукують менше типів звуків, і їхні звуки, як правило, простіші та монотонніші". Усі види, здатні битися, були фізично здатні виробляти звуки, нижчі за діапазон слуху косаток, але замість цього кричали в широкому діапазоні частот.

Результати також показали, що найбільший вид на планеті — сині кити — здатні вислизати від косаток, видаючи звуки, які хижаки не можуть почути, нижче 80 герців. Те ж саме стосується і фінвалів, які кричать на частотах навіть нижчих, ніж сині кити. Цікаво, що сірі кити, які можуть битися, також не кричать вище 1500 герців — вчені вважають, що це пов'язано з їхньою міграцією.

Раніше Фокус писав про те, що вчені навчилися відстежувати найпотаємніших тварин в океані.