«Орєшнік» не змусить Україну капітулювати: кремлівський сценарій приречений

У Росії вчергове поміняли главу «Роскосмосу» – за невиконання державних завдань. Новий керівник призначений миттєво – це людина, традиційно для недоімперії далека від ракетно-космічної техніки, але близька до роботи з великими фінансовими потоками.

І відразу після призначення «нового Рогозіна» пішло попередження про можливий пуск «Орєшніка». Тому що над полігоном Капустин Яр закрили небо, що є ознакою підготовки випробувань, які можуть відбутися найближчим часом. Тобто, «попереднього Рогозіна» зняли саме за зрив строків по запусках «Орєшніка», а новий намагається відразу продемонструвати, що він все виправить.

Такий перебіг подій свідчить про те, що Путін мріє повторити сценарій, який застосували США у кінці Другої Світової: удар ЯЗ, що призвело до капітуляції Японії.

Але Путін хоче ударити «Орєшніком», який позиціонується як кінетична зброя, яка не є зброєю масового знищення, але теоретично здатна завдати таких самих руйнувань, як атомна бомба. А після цього Кремль протягне свій – капітулянтський для України варіант мирного договору.

При цьому, вірогідність, що «Орєшнік» зможе виконати функцію американських атомних бомб «Товстун» і «Малюк», я оцінюю як мізерну. І це не моя особиста зневага до сучасного стану російського ракетобудування, а розуміння, що у наявних масово-габаритних параметрах «Орєшнік» навряд чи може бути ефективною кінетичною зброєю.

Кінетична зброя – це ракета, у бойовій частині якої замість вибухівки стрижні з важкотопного матеріалу, вольфраму, зазвичай. Ці стрижні розганяють до гіперзвукової швидкості, при ударі кінетична енергія вивільняється, і це схоже на потужний вибух. Коли у прадавні часи у Землю таким чином врізався астероїд, від вибуху вимерлі всі динозаври на планеті.

У наші часи Південна Корея створила ракету під назвою «Хюнму», яка у бойовій частині має 8 тонн вольфраму. При ударі її о поверхню вивільняється енергія, еквівалентна 11,4 тону тротилу, тобто, умовний кінетичний коефіцієнт більший за одиницю. До того ж енергія вивільняється на глибині більше сотні метрів, а руйнування на поверхні відносно невеликі, бо ця ракета, власне, і створена для того, що дістати якогось Ина, як би глибоко він не закопався.

З «Орєшніком» все не так. Інженери КБ «Південне» (я там колись працював), дослідили місце падінні бойових частин «Орєшніка» на території Південмашу. Вага цих частин 1.200 кг, а енергії вивільнилося як від 700-800 кг тротилу.

Тобто, кінетичний коефіцієнт менше одиниці. Бо швидкість падіння надто мала – десь 10 швидкостей звуку. А для потужного вибухового ефекту потрібно мати 50 швидкостей звуку. Ну, хоча б 30.

Габарити «Орєшніка» такі, що потужний розгінний блок для набору таких величезних швидкостей просто нема куди вмонтувати. От «Старшип» напхати вольфрамом і розігнати теоретично можливо, а виріб «Роскосмосу» – навряд чи.

Та й не залякаєш Україну таким – на нас вже скільки КАБів вагою з 2,5 тонни вибухівки скинули. Нас несправедливість і недолугість у тилу добити здатні, вони страшніші за будь-яку маячню недоімперії «на нових фізичних принципах».