З 2014 року на Чонгарі було 1500 мін, а потрібно було 200 000 – Наєв

У 2014 році на мостах у Чонгарі встановили трохи більше 1500 мін, а для оборони потрібно було зо 200 000. Проте для їх встановлення не було правових підстав. Про це повідомив колишній командувач Об'єднаних сил ЗСУ, генерал-лейтенант Сергій Наєв в інтерв'ю виданню "Українська правда".

"У 2014 році, коли відбулася тимчасова окупація Криму, на різні напрямки – в Чернігівську, Сумську, Харківську області, і в тому числі на Кримський напрямок, висунулися війська, так українська армія вживала заходів щодо відсічі агресії", – розповів він.

За словами військового, на Кримському напрямку декілька українських бригад "нарили трохи окопів" та замінували п'ять мостів, зокрема два на Арабатській стрілці, які мали підриватися способом накладного заряду.

На двох автомобільних та одному залізничному мостах у Чонгарі також заклали вибухівку. Йдеться про трохи більше 1500 мін, хоча для того, аби бути готовими для відсічі, там мало лежати зо 200 000, зауважив Наєв.

Проте, додав генерал, для встановлення такої кількості мін не було правових підстав. Надалі бригади з Кримського напрямку перемістили на територію Донецької та Луганської областей, а на півдні залишилися дрібні підрозділи, зазначив військовий.

Наєв розповів, що керівництво ЗСУ зверталося до влади, аби на Херсонщині та Запоріжжі також ввели хоча б режим антитерористичної операції, щоб можна було розмістити війська згідно з правовим полем, проте отримало відмову.

"Уявіть, приходить військовий командир до власника якогось майнового комплексу і каже: "Можна на вашому майновому комплексі розмістити артилерійську батарею?". А власник майнового комплексу каже: "На яких підставах?". Не було цих рішень хоча б, щоб розмістити ці сили. Було відмовлено, сказано, що на території Херсонської і Запорізької областей таких правових режимів не буде", – пояснив він.

На думку генерала, у запитанні "хто розмінував Чонгар" немає сенсу: на самому перешийку стояв окремий батальйон з угрупування військ "Південь", у якому були військовослужбовці, котрі й мали здійснити підрив мостів.

Наєв стверджує: у ніч перед вторгненням, коли доводив командувачам, що наступного дня можливий напад РФ, він зокрема сказав командиру угрупування, щоб військові привели у готовність до підриву мости на Чонгарі.

"І коли відбувся наступ, ті солдати мали мости підірвати. Але ми маємо уявити, що підривали мости не роботи – звичайні люди, такі, як ви, такі, як я. І вони це мали робити, коли летіли бомби, ракети", – зазначив 

• У вересні 2019 року на адміністративній межі Херсонської області та окупованого Криму розпочалося будівництво нових пунктів пропуску Чонгар та Каланчак. Проєкти з їх розбудови продовжувалися й у 2021 та на початку 2022-го. Самі КПВВ працювали майже до самого дня повномасштабного вторгнення.
• У серпні 2022-го тодішній міністр оборони Рєзніков заявив, що у напрямку з Криму є безліч проходів суходолом на північ по Херсонській області, і тому саботований "підрив мосту" практично не вплинув би на просування російських окупантів на початку вторгнення.