Росія вже не "товариш": які вигоди бачить Туреччина в переговорному процесі України

Тому Туреччина прагне стати однією з ключових країн у переговорах. Як зазначив політолог і виконавчий директор Міжнародної асоціації малих громад Олексій Буряченко 24 Каналу, Анкара може запропонувати участь свого військового контингенту в миротворчих місіях після завершення активної фази конфлікту.

Як Туреччина зменшила залежність від Росії

Як зазначив політолог, Туреччина є однією з країн, яка значно посилилася після останніх подій у Сирії та здобула важливу роль у регіоні. Вона фактично стала транзитером економічних інтересів Китаю до Європейського Союзу, і її позиція на міжнародній арені стала значно міцнішою.

Протягом останніх кількох років Туреччина значно зменшила свою залежність від Росії, особливо в питаннях енергоресурсів та атомної енергетики, оскільки саме Росатом побудував перший атомний енергоблок на турецькій АЕС.

Тобто шантажувати Туреччину енергетичними питаннями вже точно не виходить,
– сказав Буряченко.

Також економіка Туреччини була тісно пов'язана з російськими туристами, які часто відпочивали на турецьких курортах. Однак з початком великої війни Росії проти України ситуація змінилася. Країна переорієнтувала свої туристичні можливості, зробивши пріоритетом європейських туристів.

Що стосується енергетики, то газовий потік через Туреччину став для Росії майже єдиним джерелом доходів від експорту до Європейського Союзу. Така ситуація робить Туреччину менш вразливою до енергетичного шантажу з боку Кремля.

Крім того, після попередніх розбіжностей з США через закупівлю систем ППО С-400 у Росії, Туреччина отримала можливість купувати найсучасніші оборонні технології, зокрема літаки, завдяки своїй ролі в НАТО.

Що Туреччині може бути вигідно у переговорах

Буряченко пояснив, що для Туреччини важливим аспектом є зменшення впливу Росії в Чорноморському регіоні. Вона прагне зміцнити свої стратегічні відносини із США та Європою, бувши кандидатом на вступ до Європейського Союзу. Турецька політика тепер більше орієнтована на зменшення російського впливу, і Туреччина готова зайняти активнішу роль у післявоєнному процесі.

Туреччина логічно зробила вибір не в сторону Росії,
– підкреслив Олексій Буряченко.

Одним із варіантів, які Туреччина може запропонувати в переговорному процесі, є участь її військового контингенту в миротворчих місіях по лінії розмежування після завершення гарячої фази конфлікту.

Туреччина могла б також взяти на себе контроль над Чорноморською акваторією разом із Великою Британією. Вона не відмовляється від можливості деокупації Криму, оскільки це є для неї важливим безпековим питанням.

Таким чином Туреччина прагне стати однією з ключових держав у переговорах між США, Європою та Україною, при цьому виступаючи не лише як країна НАТО, але і як представник інтересів Глобального Півдня.