Сталінські висотки зводили буквально рабською працею: історик розповів про відбудову Хрещатика у 1940-50-х роках

Забудова Хрещатика в епоху Сталіна і Хрущова є знаковою сторінкою в історії Києва. Ці періоди відзначилися унікальними архітектурними рішеннями та відобразили політичні й соціальні зміни того часу.

Історик Сергій Єкельчик розповів про особливості забудови головної вулиці Києва. А також про те, як ті часи вплинули на сучасний вигляд міста.

Сталінські висотки в Києві

У багатьох великих містах Радянського Союзу зводили так звані сталінські висотки за єдиною моделлю. Київ не став винятком. Кількість таких будівель залежала від розміру міста та наявних ресурсів.

Будинок із зіркою на Хрещатику, 25, є класичним зразком сталінської багатоповерхівки. Він нагадує головний корпус Московського університету, і подібні архітектурні об’єкти можна було зустріти в багатьох великих містах Радянського Союзу. Палац культури у Варшаві є ще одним прикладом будівель, зведених за єдиною моделлю.

Плани забудови та реальність

У 1930-х і 1940-х роках існували грандіозні плани забудови Хрещатика. Проте Друга світова війна завдала Києву значних руйнувань. Після війни місто було майже повністю зруйноване, і в ньому жили переважно жінки, діти та люди похилого віку, що ускладнювало реалізацію довоєнних планів.

Сергій Єкельчик зазначив, що існував великий розрив між політичними ілюзіями та реальним станом речей. За його словами, відбудова Хрещатика здійснювалася фактично рабською працею німецьких військовополонених та українських дівчат із загонів протиповітряної оборони, які були мобілізовані до армії.

Особистий нагляд Хрущова та інженерні інновації

За словами історика, Микита Хрущов особисто наглядав за відбудовою Хрещатика. Хрущов пишався колектором, який пролягає під Хрещатиком, і навіть згадував про нього у своїх мемуарах. Вхід до колектора можна побачити у підземному переході під Європейською площею. На той час це була технічна інновація – величезний тунель під головною вулицею, де були розташовані всі теплові та інші магістралі. Однак згодом влада усвідомила, що це може бути зручним місцем для терористів, тому тунель почали охороняти вдень і вночі.

Найбільші проєкти сталінського періоду так і не були реалізовані. Вони залишилися лише у вигляді планів, які свідчать про естетичні смаки того часу та обмежені фінансові можливості Радянського Союзу.

Вплив на сучасний Київ

Архітектура Хрещатика, сформована в сталінську епоху, досі визначає вигляд центральної частини Києва. Будівлі, зведені в стилі сталінського ампіру, є важливими архітектурними пам’ятками та візитівками міста.

Одним із найвідоміших об’єктів є "Будинок із зіркою". Ця будівля, розташована на Хрещатику, 25, є частиною комплексу з трьох будинків, зведених після Другої світової війни. Її висота становить 73 метри (85 метрів зі шпилем), і до 1981 року вона була найвищою спорудою Києва. Зірка на шпилі, яка колись була символом радянської влади, сьогодні перефарбована в синьо-жовті кольори.

Постанова 1955 року "Про усунення надмірностей у проєктуванні і будівництві" поклала край сталінській архітектурі. З запланованих споруд на Хрещатику прибрали башти, шпилі, бічні тераси та арки. Готель "Україна" у порівнянні з початковим задумом виглядає досить понівеченим. Але попри зміни та втрачені можливості, Хрещатик зберіг свій неповторний вигляд та історичну цінність.