Археологи виявили "гроші диявола": у Нідерландах знайшли унікальний середньовічний скарб

Знахідка була зроблена поблизу села Хезінген, що за 130 км від Амстердама, неподалік кордону з Німеччиною.

У Нідерландах археологи зробили унікальне відкриття – три ранньосередньовічні скарби із золотими та срібними артефактами, а також сотнями монет. Вік знахідок становить приблизно 1300 років, і, на думку вчених, вони могли використовуватися для ритуальних жертвоприношень.

Про це пише Live Science.

Знахідка була зроблена поблизу села Хезінген, що за 130 км від Амстердама, неподалік кордону з Німеччиною. Цей регіон історично розташовувався за межами Римської імперії та після її падіння став територією германських племен. Саме тут у VI–VII століттях проводили жертвоприношення, що підтверджується численними археологічними свідченнями.

За словами керівника розкопок Яна-Віллема де Корта, хоча територія традиційно вважається саксонською, неясно, чи ідентифікували себе місцеві жителі саме як сакси.

“Цей термін, можливо, використовували чужинці для узагальненого опису язичників”, — пояснив він.

Археологи знайшли понад 100 золотих і срібних монет, а також ювелірні прикраси: сережки, підвіски та шматки дорогоцінних металів, які, ймовірно, використовували як валюту. У ґрунті також виявили сліди зотлілих кісток, що може свідчити про ритуальні жертвоприношення тварин.

Рідкісні артефакти та їхнє значення

Серед знайдених монет є рідкісні екземпляри, викарбувані у Франкській імперії на початку VII століття. Також було виявлено унікальні ювелірні вироби: одна з прикрас оздоблена у стилі германського звіриного орнаменту, а інша нагадує римські зображення.

Дослідники зазначають, що артефакти були поховані у різних місцях, що підтверджує гіпотезу про їх використання у жертвоприношеннях. Водночас точні божества, яким присвячувалися ці ритуали, залишаються невідомими.

Жертвоприношення були поширеною практикою серед германських племен, однак із приходом християнства місіонери почали засуджувати такі ритуали. Вони називали знайдені багатства "грошима диявола", а в саксонській хрещальній обітниці IX століття згадується вимога відмовитися від Водана (аналог Одіна) та його підношень, які називалися "diobolgeldæ" — "диявольське золото".

Священні стовпи та їхній зв’язок із сезонними ритуалами

Окрім скарбів, у Хезінгені виявили 14 ям для дерев’яних стовпів, розташованих зі сходу на захід. Дерев’яні конструкції не збереглися, але археологи припускають, що вони могли підтримувати священний стовп або "стаполь" — язичницьке зображення богів, яке згадується у ранньохристиянських текстах.

Розташування цих стовпів вказує на зв’язок із весняним та осіннім рівноденням, що було важливим для сільськогосподарських громад того часу.

Дослідники припускають, що це місце могло стати своєрідним осередком язичницької культури, яка чинила опір релігійним змінам, що відбувалися в Європі у період християнізації.

Перші монети були знайдені ще у 2020–2021 роках за допомогою металодетекторів. Місцеві шукачі скарбів повідомили про знахідку владу, після чого розпочалися повноцінні розкопки перед запланованим будівництвом.

Вартість скарбу залишається невизначеною, але археологи впевнені, що це одна з найзначущих знахідок у регіоні за останні десятиліття.

Читайте також: